Про це розповів його побратим, бойовий медик бригади з позивним “Віцик”.
На початку січня 2025 року російські пропагандистські канали поширили відео, на якому зафіксований жорстокий рукопашний бій українського військового з окупантом. Було зазначено, що бій відбувся восени під час спроби ЗСУ відбити село Трудове Волноваського району Донецької області.
За словами “Віцика”, на резонансному 8-хвилинному відео зафіксований саме Масловський, який мужньо протистояв ворогу в районі населеного пункту Трудове на Донеччині.
29 листопада 2024 року на сторінці Любашівської громади Одещини, звідки він був родом, повідомляли, що, згідно з офіційною інформацією Подільського ТЦК та СП, Дмитро загинув 17 листопада 2024 року.
За десять днів до того йому виповнилося 30 років – воїн народився 07.11.1994.
У день прощання з полеглим десантником у громаді був оголошений День жалоби.
Наприкінці бою вже поранений Дмитро звернувся до якута: “Дай я помру. Іди, будь ласка, я хочу піти сам. Дякую тобі, ти був найкращим бійцем у світі. Прощай”. Це зафіксувала на відео нашоломна камера військового. Це відео розповсюдили російські пропагандисти.
Судячи з відео, Дмитро Масловський хотів здатись в полон, але якут дістав ножа і вступив у бій. Під кінець тривалого рукопашного бою солдат ЗСУ попросив Григор’єва дати йому спокійно “піти”.
Російського військового з Якутії звати Андрій Григор’єв із позивним «Тута». Він дав інтерв’ю пропагандистам. За словами Григор’єва, він засунув під бронежилет Масловського його гранату, а після вибуху зробив контрольний постріл.
Бригада, де служив Дмитро Масловський, зробила подання на нагородження званням Герой України.
