Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

Київський апеляційний суд відхилив апеляційні скарги, подані стороною захисту, та підтвердив вирок, винесений раніше Подільським районним судом.

Віктора Януковича засуджено за такими статтями:

  • Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 2 ст. 332 КК України).
  • Підбурювання до дезертирства (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 408 КК України).

Призначене остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі визначено за сукупністю вчинених злочинів. До нього було приєднано попередній вирок Оболонського районного суду Києва від 2019 року, яким Янукович був засуджений до 13 років ув’язнення за державну зраду та пособництво РФ у веденні агресивної війни проти України.

Також набрав законної сили вирок щодо колишнього заступника начальника Управління державної охорони (УДО) України — начальника Служби безпеки Президента. Його засуджено до 10 років позбавлення волі за:

  • Організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 2 ст. 332 КК України).
  • Дезертирство (ч. 2 ст. 408 КК України).

Прокурори довели в суді, що 23 лютого 2014 року експрезидент, діючи у змові з колишнім начальником Служби безпеки Президента та за сприяння представників Російської Федерації, незаконно залишив Україну.

Схема незаконного перетину кордону:

  • Янукович, його оточення та військовослужбовці УДО (загалом щонайменше 20 осіб) були вивезені трьома російськими військовими гвинтокрилами під керуванням льотчика ЗС РФ.
  • Виліт відбувся з околиці села Урзуф Мангушського району Донецької області, поза пунктами пропуску.
  • Маршрут пролягав до військового аеродрому в місті Єйськ (РФ), а потім через Анапу на військово-транспортному літаку, наданому ЗС РФ, до військового аеродрому «Гвардійське» на території АР Крим.

Перебуваючи на території військової частини чорноморського флоту РФ у районі Козачої бухти в Севастополі, Янукович ухвалив рішення остаточно залишити територію України та підбурив військовослужбовців УДО, які забезпечували його охорону, до дезертирства та виїзду до Росії. У результаті, частина працівників державної охорони виїхала з ним морським шляхом до РФ і на військову службу в Україну більше не повернулася.

Слідство встановило, що весь маршрут пересування президента-втікача територією України та РФ контролювався й супроводжувався співробітниками Федеральної служби охорони та військовими Південного військового округу РФ і погоджувався безпосередньо з президентом Російської Федерації.