Про це пише Financial Times  з посиланням на проінформованих співрозмовників.

Як стверджують співрозмовники, рішення щодо запровадження вищих мит на український імпорт пов’язане з планами припинити дію спеціального безмитного режиму, який було запроваджено у 2022 році після повномасштабного вторгнення РФ.

За їхніми словами, таке рішення було ухвалене після того, як Польща ініціювала захист фермерів ЄС.

ЄС має чинну угоду про вільну торгівлю з Україною, але після вторгнення Росії у 2022 році тимчасово скасував залишкові мита. Ці домовленості спливають 6 червня, і ЄС планує замінити їх “перехідними заходами”, поки сторони оновлюють загальну торговельну угоду.

Однак проінформовані дипломати зазначили, що нещодавно представлену країнам-членам ЄС перехідну пропозицію буде значно скорочено – зокрема квоти на безмитний імпорт сільськогосподарської продукції, яка є критично важливою для українських фермерів і бюджету.

Коли режим безмитної торгівлі було запроваджено у 2022 році, він поширювався на українську продукцію – птицю, пшеницю та цукор, більшість з яких транспортувалась через країни ЄС до Африки та Азії.

Проте фермери та політики у Польщі, Франції та інших країнах ЄС незабаром звинуватили український експорт у зниженні внутрішніх цін. Це питання стало домінуючим у польській політиці.

Як стверджують дипломати, напередодні президентських виборів Варшава звернулася до Єврокомісії з проханням відкласти торговельні переговори з Києвом, щоб зменшити шанси на перемогу націоналістичного опозиційного кандидата Кароля Навроцького.

Представник Єврокомісії підтвердив газеті, що домовленості не будуть поновлені, “оскільки наразі ми працюємо над переглядом” угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.

“Комісія також розглядає можливі перехідні заходи, якщо переговори не буде завершено і застосовано до 6 червня”, – додав він.

Двоє дипломатів ЄС повідомили, що перехідні заходи Єврокомісії передбачають поділ річної безмитної квоти на 12 місячних частин, щоб зменшити імпорт на період переговорів.

За їхніми словами, найбільше постраждають кукурудза, цукор, мед і птиця. Річна квота на кукурудзу скоротиться з 4,7 млн тонн до 650 тисяч тонн. Птиця – з 57,1 тисяч до 40 тисяч тонн, а цукор – зі 109 тисяч до 40,7 тисяч тонн.

Голова комітету з торгівлі Європейського парламенту Бернд Ланге вважає, що це “справді дуже поганий сигнал для України”.