Мешканка Іванкова Анастасія зустріла війну з маленьким сином на руках, адже виїхати з селища у сім’ї не вийшло. Про місяці в окупації Анастасія розповіла в ефірі програми “Київ. Newsroom” на телеканалі “Київ”.
За словами жінки, вони намагалися виїхати з Іванкова ще 24 числа, проте у них нічого не вийшло.
“24 числа у 7 годин вечора ми стояли на вулиці, щоб виїжджати з Іванкова вже до кордону і над Іванковом збили літак російських окупантів. Він упав в сусідньому селі Соснівка. Ну от тоді ми зрозуміли що ніхто нікуди вже не їде. Перші 12 днів ми ночували завжди в підвалі та 4 дні ми не виходили з підвалу. Бо були дуже великі бої”, – каже Анастасія.
Вона розповіла, що найбільше від окупації страждали діти. “Деякі діти почали вночі ходити в туалет під себе, більшість дітей, на жаль, діти перестали маленькі розмовляти, в мене син також перестав розмовляти зовсім, це зараз починає тільки розмовляти. Крім мами та плакати він нічого не казав”, – згадує жінка.
Мародерство, викрадення людей та ґвалтування – таку реальність створили в селищі окупанти. Після випивки, вони починали ділити територію.
“Були у нас російські окупанти, були кадировці та от вони пили алкоголь, звичайно, і вони не могли поділити та вирішити хто ж взяв Іванків. Хто тримає всіх людей у страху. Чи це кадирівці, чи це російські. І вони почали вночі перестрілку між собою”, – каже Анастасія.
Вона згадує, що українських розвідників, які зайшли у звільнене селище 1 квітня ніколи не забудуть мешканці, які зі сльозами їх зустрічали. Анастасія ж після деокупації Іванкова вирішила їхати із селища.
“Ми поїхали першою колоною, через поле там, через ліс. Загрузли, бампери побили, машини поламали, колеса порвали, але виїхали. Не всі машини доїхали, але більшість доїхало”, – згадує жінка.
Та за кілька днів, 7 квітня дівчина дізналася, що її батька знайшли мертвим у власній автівці. Відомо, що 25 лютого він їхав з Бородянки до Іванкова, коли натрапив на рашистів.
“Машина розбита, повністю переїхана, згоріла повністю, тіло також, тільки кості знайшли. Впізнали по ключах там до будинку і так далі, документів ніяких також не було. І 5 квітня тільки забрали тіло, тобто він півтора місяця там був”, – розповіла Анастасія.
Вона згадує, що навіть не попрощалася з батьком, адже виїжджала до Барселони, де зараз мешкає. Проте жінка каже, що щоночі прокидається від страху.
Фото: скріншоти
