Про це сказано у повідомленні 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ.

За словами військових, російські диверсійно-розвідувальні групи завдяки чисельній перевазі у силах та засобах зуміли просочитися у місто та накопичитися у різних частинах населеного пункту.

Сили оборони активно протидіють ворогу. За період з 25 по 26 жовтня українські військові знищили близько 40 росіян у Покровську, сказано у повідомленні 7 корпусу ДШВ.

Військові розповідають, що окупанти, які заходять у місто, не намагаються закріпитися, а роблять спроби далі просунутися на північ. Таким чином ворог хоче розпорошити сили української оборони та заблокувати сухопутні логістичні коридори до міста.

Також росіяни ведуть спостереження за переміщеннями у Покровську й у Мирнограді. Тому ротація особового складу — ускладнена та відбувається із суттєвими затримками, а логістика — обмежена, вказують військові.

Одночасно окупанти проводять класичні масовані штурми по всій смузі оборони 7-го корпусу, щоб зламати захист українських військ і наблизити лінію розмежування до Покровська та Мирнограда. У ДШВ вказують, що за 25−26 жовтня війська РФ не досягли поставлених перед собою цілей.

Покровський напрямок посилено новими підрозділами, нарощується застосування зенітних дронів та сіткометів, дистанційно мінуються шляхи просочування окупантів, говориться у повідомленні.

Що відомо про Покровськ

Раніше 27 жовтня російська окупаційна «влада» Донецької області збрехала, що «більша частина» міста Покровськ нібито знаходиться під контролем РФ. Військовий аналітик, координатор групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець пише у своєму звіті в фейсбуці 27 жовтня, що підрозділи Сил оборони України наразі гарантовано контролюють лише північну частину міста Покровськ у Донецькій області. Бої за Покровсько-Мирноградську агломерацію вступили у вирішальну – завершальну – фазу, і за певних умов нашим війська може загрожувати оточення.

За його даними, отриманими вочевидь від розвідки, основна “ударна сила” противника на Покровському напрямку – 2-га загальновійськова армія (ЗВА), “судячи з усього, отримала значне поповнення живою силою до того, як два тижні тому почалася її чергова спроба штурму міста. Всього, за різними оцінками, передові частини та підрозділи цієї армії отримали у кілька “прийомів” до 10,5 тисяч додаткового особового складу для формування штурмових груп та підрозділів у складі своїх передових частин та з’єднань. Однак, на цей рахунок, є й альтернативна оцінка – від 6 до 7 тисяч особового складу”.

Щодо ситуації в Покровську оглядач пише: “противнику (506-й, 1437-й, 1431-й мотострілецькі полки/мсп, зі складу 27-ї мотострілецької дивізії\мсд, підрозділи 15-ї омсбр та ряд підрозділів 35-ї омсбр, зі складу 41-ї ЗВА) вдалося просунутися в центральній частині міста, фактично дійшовши до рубежу «Промзона» (район території 9-го пожежно-рятувального загону) – залізнична станція «Покровськ». Хоча є інформація, що ЗСУ досі продовжують утримувати район «Собачовки», а також центр міста (включно з будівлею міської ради та прилеглими кварталами), і сам залізничний вокзал”. Періодично фіксуються пересування піхотних груп противника по 3-5 осіб, рідше 8-10 майже по всій південній частині міста (від Леонтовичів до промзони).

По суті, відбувається те ж саме, що і в Куп’янську. Ворог активно “хаотизує” систему оборони Збройних сил України в самому місті, його піхота діє методами диверсійно-розвідувальних груп, не проводячи планомірного штурму міської забудови в її класичному розумінні, тобто немає, як таких, послідовних атак будівля за будівлею, квартал за кварталом. Вони намагаються рухатися приховано, часто використовуючи для маскування цивільний одяг, намагаючись “проникнути” в будь-яку “шпарину”.

Оглядач також зазначає, що на західному фланзі Покровського напрямку передові підрозділи 2-ї загальновійськової армії РФ (ймовірно зі складу її 15-ї омсбр та 1441-го мсп), продовжують утримувати рубіж Удачне – агрофірма “Ковалиха”, зайнявши також лісосмуги вздовж залізниці, що веде до Покровська з Межової на Дніпропетровщині, “а головне, просунувшись своїми штурмовими групами до так званої “промислової зони” в західній частині Покровська, де їм, вірогідно, таки вдалося перерізати дорогу на Павлоград”.

“І саме це, на даний момент, становить найбільшу небезпеку для оборони всієї Покровсько-Мирноградської агломерації. Адже, відстань між передовими позиціями противника в промзоні  Покровська та в районі Червоного Лиману на північний схід від нього становить не більше 9 км по прямій лінії”, – вказує аналітик.

Його підсумки такі: “51-ша ЗВА противника наразі зазнає певних труднощів зі своєю безпосередньою участю у гіпотетичній «Покровській наступальній операції», незважаючи на низку тактичних успіхів у районі Червоного Лиману та на схід від Мирнограда. Поки що їй не вдавалося “зачепитися” за останній значними силами.

Незважаючи на це, 2-га ЗВА противника, яка два – два з половиною тижні тому розпочала черговий “генеральний штурм” Покровська, за цей час зуміла досягти цілком очевидних успіхів, просунувшись своїми передовими штурмовими групами та підрозділами у південній та західній частинах міста.

На даний момент поки що немає підстав стверджувати про наявність оточення українських військ у Покровську та Мирнограді. Однак загроза, і цілком реальна, цього – існує.

Для цього противнику (передовим підрозділам його 2-ї ЗВА) потрібно буде просунутися від Покровської промзони у північно-східному напрямку (тобто в бік Родинського і Т-подібного перехрестя доріг на Добропілля і Гришине, на південь від нього) всього на 9 км.

При цьому 51-ша ЗВА противника, яка відчуває очевидні труднощі із власним просуванням в районі Мирнограда та північніше нього, може навіть особливо «не напружуватись», темпів просування їй на зустріч 2-ї ЗВА противника – цілком вистачає”, – пише Костянтин Машовець.

“Висновок з усього цього очевидний. Судячи з усього, бої за Покровсько-Мирноградську агломерацію вступили у свою вирішальну (завершальну) фазу. У разі подальшого просування 2-ї ЗВА противника у північному та північно-східному напрямках весь цей район оборони гарантовано буде захоплений противником. При цьому, дійсно, значна частина українського угруповання, яке на даний момент обороняється в районі Покровська, а головне – в районі Мирнограда, зазнає великого ризику потрапити в оточення. Хоча, на данний момент, ніякого оточення немає”, – резюмує колишній військовий, а нині оглядач.