Історія фельдшера евакуаційного відділення на позивний “Дантист” – в матеріалі КИЇВ24

Савон Сергій сержант, фельдшер евакуаційного відділення медроти 112 бригади. До лютого 2022 року Сергій працював у стоматологічній клініці. З перших днів повномасштабного вторгнення став єдиним, хто міг слідкувати за медзакладом. Паралельно допомагав зводити барикади у столиці. Записався до рекрутингового центру, і потім потрапив у 112 бригаду.

«Спочатку був бойовим медиком. Ми просто сиділи чергували на позиції на краю Києва. В цілому, у нас доволі таке спокійне місце дісталось. То лише дві перестрілки були», – пригадує він.

Кілька місяців Сергій пробув на посаді стрільця. Потім — вже остаточно медрота.

«Тоді мій перший виїзд – це був в Серебрянський ліс. Наприкінці осені, на початку зими. Там вже займався безпосередньо вивезенням поранених та наданням допомоги після того, як ми їх вивезли», – розповідає медик.

Сергій каже, крові не боявся ніколи, тож надавати допомогу пораненим бійцям звик одразу. А от “атмосфера” війни перший час лякала.

«Незвично, лячно. Бо після Києва довгий час ніяких обстрілів, нічого такого не було. Але в нас була така позиція, що біля нас стояла наша артилерія. Знаєш, що своя артилерія, чуєш, що своя артилерія, бачиш їх, але страшно, капець», – пригадує Сергій.

Та страх не заважав йому виконувати свою роботу. Сергій каже: у випадку масивної кровотечі або ампутації вирішують секунди. Перша справа — накласти турнікет. Проте не всі знають, що лиш цим домедична допомога не обмежується. Треба ще й вміти за потреби зняти його, затампонувати рану.

«Через те, що люди не прибирають турнікет, коли це можна було зробити, накладають його в стресі, не знаючи рівень поранення свого, і після цього залишають турнікет, хоча там була маленька подряпина, просто куля чи осколок зрізав шкіру, та і все. І через це багато травматичних ампутацій приходиться робити в хірургії», – пояснює військовий медик.

«Дантист» каже, що декого з бійців чи новобранців треба вчити заново, передавати свій досвід надання домедичної допомоги. Аби могли зарадити в біді собі, чи побратиму.

«Розказую, що окрім турнікета в нас в аптечці є ще і гемостатики, і бинти, бо людей зазвичай учать тільки турнікета, і рідко коли попадаються такі, що знають, що можна ще і окрім турнікета використати все, що в тебе є в аптечці», – пояснює він.

Так само як Сергій вчить військових медицині, його навчили й азам ведення бою. Тепер чоловік завдячує цим навичкам життям. Нещодавно повернувшись з Часового Яру, “Дантист” ділиться своєю історією одного з чергувань.

«Позиції для нас нові. Ми там з побратимом, нас двоє на чергуванні, перший раз туди заступили. Туди нас провели провідники, і там ми засіли вже на позиції, очікуючи своєї команди, де комусь треба надати допомогу», – розказує Сергій.

Чергування пройшло спокійно, а от дорога назад виявилась не з легких. Військові заблукали, і вийшли на ворогів. По нас відкрили вогонь. Вгорі завис російський дрон-розвідник.

«Ми поховались в кущі, покидали рюкзаки, над нами завис дрон. окупант обійшов нас з флангу, почав по нас стріляти орієнтуючись на дрон. У мене над вухом пролетіло, побратиму в навушник. Ми в “отвєточку” насипали — все, він замовк. Скоріше всього, ми його “задвохсотили”, може “затрьохсотили”», – розповів «Дантист».

Медикам довелося вести стрілецький бій. Навички для цього були. Військові прикриваючи один одного відступили. І вийшли на позиції своїх штурмовиків.

«Ми вже розділилися, броніки поскидали, думали, що вже добре, ми в безпеці. Почули звуки бою, зразу броніки понадягали, за зброю похапались. Вертаються наші штурмовики – наздогнали трьох окупантів, положили їх. Принесли нашому провіднику трофейний АК-12», – поділився деталями Сергій.

Він з подивом усвідомив, що він не відчував страху. Зміг зібратися, і згадати алгоритм правильних дій.

«То адреналін такий, що я тепер розумію штурмовиків, весь на драйві, дуже сконцентрований», – пояснює медик.

Та все ж справжнім покликом “Дантиста” є медицина. До цієї справи він і планує повернутися повноцінно після перемоги.

«Нам, зазвичай, по можливості, дають один добовий вихідний на тиждень, то я в ці дні зазвичай працюю, теж таскаю бійців, лікую їм зуби, беру цивільних теж, лікую зуби. Стоматологія – це те, що я вмію, те, що я люблю робити», – каже він.

Анастасія Халецька