Яким був 32-й економічний рік незалежної України, йшлося у матеріалі КИЇВ24.

У серпні 22-го українська економіка оговтувалася від подій. Різке падіння ВВП на початку року, сповільнилося у третьому кварталі. Поступово налагоджувалася логістика, а український бізнес потроху оживав. Підприємства активно релокувалися, а частина ВПО повернулася до своїх домівок. Військові успіхи збройних сил, антикризові заходи уряду та нацбанку стабілізували гривню. Ніби затишшя перед новою бурею та новими викликами війни, які чекатимуть країну вже з жовтня.

«Фактично минула осінь і зима вони стали викликом для багатьох підприємств, тому що вони просто на просто буди позбавлені енергоресурсів. Або суттєво обмежили енергоресурси. Це з одного боку привело до того, що вони були змушені витрачати набагато більше коштів на дизельгенератори. Ціна на їх продукцію суттєво зросла», — розповідає економіст Борис Кушнірук.

У жовтні минулого року зафіксували найбільше зростання цін на харчові продукти після березня — понад 4 %. На тлі дефіциту електроенергії стрімко дорожчало те, що швидко псується та потребує термічної обробки. Запам’яталась минула осінь і цінами на яйця, які здорожчали більше ніж удвічі. Зросли ціни й на непродовольчі товари — бо почали закінчуватися запаси, зроблені підприємцями до падіння офіційної гривні влітку.

«По-перше, ми почали менше працювати, менше працювали торговельні центри, заводи які ще залишились. Бізнес менше працював, менше виробляв продукції і ціни на неї зростали. І плюс у людей були дуже негативні очікування. Я так прорахував, що це принесло десь мінус до ВВП 5%  і підняло інфляцію на 5%. Такі масові обстріли», — аналізує минулий рік економіст Олександр Савченко.

Часті відключення електроенергії перешкоджали прийому клієнтів у сфері обслуговування. А тому ціни на послуги у перукарнях, спортивних залах чи СТО суттєво не зростали.

Якщо говорити про послуги комунальні, то вартість опалення, гарячої води та розподілу газу за рік не змінилася. На тарифи діє мораторій до кінця війни.

«За цей період більшість комунальних послуг не зросли. Але як то кажуть, є нюанси: більшість теплопостачальних компаній придумують як збільшити тариф і додають у свою платіжку пункт про обслуговування теплових мереж в багатоквартирних будинках. Що є прямим порушенням закону», — ділиться своїми спостереженнями ОЛЕГ Попенко голова Спілки споживачів комунальних послуг України.

Що ж до тарифів на електроенергію, то тут платіжки зросли цілком офіційно. У червні цього року Кабмін значно підняв її вартість. Найсуттєвіше за останні 10 років. В Міненерго пояснили — це необхідно аби підготувати енергосистему країни до зими майбутньої.

«Якщо брати електроенергію минулого року і нинішній період, то зростання платіжки в середньому для 3 споживачів буде складати до 300 гривень. Якщо будемо говорити про споживання двох людей вони в середньому споживали 170-200 кВт то зростання платіжки вийде до 200 гривень», – пояснює Олег Попенко голова Спілки споживачів комунальних послуг України.

Змінилась майже вдвічі й вартість електрики для бізнесу. Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановила нові граничні ціни для часових слотів протягом доби.

«Так от, якщо раніше нижній прайс-кеп електроенергій був 3 гривні, то зараз 4 гривні. І якщо раніше прайс-кеп для бізнесу був 6 гривень, то зараз він 7 гривень і в часи пікового навантаження тарифи для бізнесу, це з 17 до 22-ї і з 7 до 10-ї прайс-кепи зросли до 10 гривень», — коментує Попенко зміни вартості для підприємців.

Та разом з платіжками за комуналку збільшились за неї й борги. За підрахунками експертів наразі вони можуть сягати 120 мільярдів гривень і закономірно — лише зростатимуть.

Цінник на пальне навесні 22-го стрімко поповз угору через дефіцит. Після російського вторгнення трейдери побудували нову систему логістики — з Європи. Та стала складнішою і суттєво дорожчою попередньої. Аби допомогти постачальникам забезпечити країну нафтопродуктами, влада скасувала акциз та зменшила податкову ставку на бензин та дизель до 7 %. Пізніше — призупинила державне регулювання цін на пальне.

«Наприкінці травня ціна на бензин вперше в історії зросла понад 50 гривень за літр, 52 була. 58 максимум коштувало дизельне пальне і це було наслідком того, що нова система постачань більш дорога. Половина пального їде сюди бензовозом. До війни 0% приходилось на цей вид транспортування. Тобто нова конфігурація ринку який сьогодні змушений відмовитися від використання нафтобаз, буквально працювати з колес для того, щоб убезпечити пальне від обстрілів», — пригадує Сергій Куюн, директор консалтингової групи “А-95”.

Минулої осені акциз на паливо повернули, однак українці на АЗС цього не побачили – зменшилась ціна нафти у світі. Тож до кінця 22-го та у першій половині 23-го суттєвих коливань у вартості бензину не було, а на дизель вона навіть падала.

«З початку 23 року ціна дуже швидко почала падати і впала на дизпальне майже на 30% з 55 до 39 грн/за літр», — відзначає  Куюн.

Ситуація змінилася з 1 липня цього року. На пальне повернули довоєнні податки, а нафта на світовому ринку здорожчала. Тож за останні два місяці літр бензину додав у ціні середньому на 7 гривень, а дизелю — майже 8. І за прогнозами аналітиків може здорожчати ще на 2-3 гривні.

І до ринку валютного. На початку повномасштабного вторгнення один долар коштував 29,25 грн. Та у липні минулого року нацбанк офіційний курс підвищив майже на чверть — до 36,57 грн. Його тримає і донині. Що ж до курсу у банках та обмінниках. За рік він хоч і реагував і на підрив Каховської ГЕС і постійні ядерні погрози, однак — коливалася не суттєво.

«Сучасна економіка це не лише події, але і очікування подій. Тобто якщо відбувається підрив ГЕС, то люди очікують що іще щось підірвуть і це негативно впливає на курс, тому що буде випущено менше товарів. Буде менше інвестицій внутрішніх, буде економіка слабнути. Оці очікування негативні, чи позитивні  — вони сильно впливають. Коли, наприклад, є стрімкі атаки українських збройних сил на ворога, і курс покращується, адже люди чекають позитивних подій. Гривня почала укріплюватися. Зараз ми маємо трохи вище 37-ми і можна сказати, що валюта стабілізувалась. В той же час треба знати що національний банк поки тримає цей курс, це не чисто ринковий курс», — пояснює економіст Олександр Савченко.

Аналітики прогнозують, що далі долар дорожчатиме до 38 з половиною гривень. Це обумовлено інфляцією, яка хоч і падає, але все ще дуже значна.

В Україні зростають ціни на житло, і ринок нерухомості порівняно з минулим роком пожвавився. Найбільше цікавляться квартирами у Закарпатській, Івано-Франківській і Львівській областях. З іншого боку, через окупацію та ризик бойових дій, найменше купують житло у Миколаївській, Харківській та Запорізькій областях. Зріс попит і на житло у Києві, аналітики пояснюють це куполом ППО, що захищає столицю.

«Оренда зараз дуже активна йде. Це дуже добрий фактор, це означає, що оживає економіка»,— резюмує Савченко.

Що ж до кадрової ситуації, то наразі в Україні відрито 75 тисяч вакансій. І хоч географія пошуку помінялася, а збільшилась кількість віддалених пропозицій, кадровий дефіцит зберігається.

«Як не дивно, але за час війни ринок праці хитався-хитався, але не перевернувся. Як ми казали раніше, що потрібні менеджери з продажу, так воно і є. Як виробництво потерпало, так і потерпає»,— розповідає експерт з працевлаштування Тетяна Пашкіна.

«На перше серпня 8000 вакансій на 3000 безробітних. Здавалось би, парадокс — є велика кількість вакансій і невелика кількість безробітних, вакансії є і безробітні є. Кваліфікації не відповідають», — коментує ринок праці Тетяна Говорун, начальник управління реалізації політики зайнятості у м. Києві.

Якщо оцінити поточну ситуацію в Україні, то зараз ми спостерігаємо відновлення економічного зростання після значних втрат. Країна продовжує успішно пристосовуватися до поточних викликів війни. На початку року в Мінекономіки прогнозували цьогорічне зростання ВВП на 3,2%. Однак через підрив росіянами Каховської греблі аналітики погіршили прогноз до 2,8%.

«Вже почався процес певної стабілізації. Так, можна вже казати про те, що є певні елементи відскоку від минулорічного падіння, але кожен день якісь з підприємств потрапляють під обстріл. Ми ж розуміємо що підприємства в Запоріжжі чи в Нікополі довго працювати не можуть. А це формує нові безпекові ризики», — аналізує ситуацію економіст Борис Кушнірук.

Дивлячись на швидкість та ефективність пристосування бізнесу і населення до нових умов господарювання, допускаємо, що прогнози економістів, попри на безпекові ризики, можуть змінитися і в кращу сторону.

Юлія Махових

Фото: GETTY IMAGES