Про це йшлося у сюжеті КИЇВ24.
Римо-католицький костел у середмісті Києва тріскається і розсипається. Погіршила його стан пожежа, що сталася восени 2021.
«Це наслідки протиаварійних робіт, коли 600 тисяч літрів води вилили на бетон, і цей бетон просто розсадило», – пояснює настоятель парафії св. Миколая Павло Вишковський.
Вибиті вікна й досі затягнуті плівкою. Під пошкодженою стелею захисна сітка, щоб рештки не сипались на голову. Електрика та опалення тимчасове. У костелі сиро і холодно. Оселився грибок.
«Ця вся грязь яку мили зі стін, яку гарно прикрили плитами, щоб для картинки відзвітувати, почала гнити, почала цвісти, грибок поширювався також на стіни колон», – продовжив він.
Руйнування костелу активізувалось останніми роками. А почалось майже одразу після його зведення, століття тому.
Побудували костел у 1910-му за пожертви заможних меценатів та звичайних вірян римо-католицької громади. Коштував він на той час шалених грошей — півмільйона рублів. Це приблизно 200 мільйонів гривень. Співавтором та керівником проєкту був відомий архітектор Владислав Городецький.
У фундаменті костелу вперше в Європі застосували набивні бетонні палі. Будівля вважається взірцем готичного стилю. Вирізняється багатим оздобленням інтер’єру та фасаду. Прикрашали костел 360 скульптур. З Архистратигом Михаїлом — покровителем Києва на фронтоні.
Костел був духовним осередком католиків лише десятиліття. Далі на нього почала наступ радянська влада.
«Зробили з нього архів, склад. При цьому намалювали оманливу історію що в часи війни він сильно постраждав. А ця історія їм потрібна була, щоб розікрасти 360 скульптур і це все можна списати на війну», – розповів настоятель Павло Вишковський.
З 1981 року у костелі розташувався Будинок органної та камерної музики. Під нього храм відреставрували і знову перебудували. І тільки з 1992-го почергово із концертами, у костелі відновили богослужіння католицької громади на праві оренди.
А у нульових руйнування святині відновлюється.
«В 2019-му році сумнозвісна історія, коли скульптура ящура вагою 100 кг відвалилась із фасаду, і слава Богу нікого не вбила. Водовідведення назовні, гідроізоляція, все це потребує грунтовних ремонтів. Це близько 20 млн доларів», – нагадує священник.
У стільки реставрацію костелу оцінила швейцарська фірма, яка після пожежі сканувала будівлю на замовлення парафії. Релігійна громада готувалась реконструювати храм. Адже за меморандумом, укладеним після пожежі, Міністерство культури та інформаційної політики зобов’язувалось передати костел у постійне користування парафії ще до червня 2022. Проте обіцянки не виконало й досі. Одна з причин — не можуть переселити із костелу будинок музики. Після пожежі і знищення органу заклад для концертів орендує інші майданчики. Але де-юре є балансоутримувачем святині.
«Було вибрано приміщення для переселення нашої державної установи органного залу — це будівля флігеля міжнародного центру культури і мистецтв, що належить федерації профспілок України. Але майно зараз перебуває під арештом і наразі через суди і клопотання перед офісом генпрокуратури ми просимо зняти арешт із флігеля, щоб ми могли почати процес перевезення нашого органного залу», – пояснила начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації міністерства культури Наталія Войцешук.
Це питання міністерство обіцяє врегулювати до літа. Повернення костелу парафії зволікається вже понад 30 років, скаржиться настоятель.
«Від 1991 року обіцяли повернути. Потім тут святий Іоан Павло 2, якому Кучма особисто казав, що поверне храм римсько-католицькій спільноті. В 2005-му розпорядження президента Ющенка. Зеленський також писав листа папі Франциску, що храм повертають. І завжди хтось, хто на жаль має свої нечесні інтереси, завжди блокує повернення костелу. Ця прекрасна будівля, шедевр Києва, не зможе вже більше вистояти», – наголошує Павло Вишковський.
Саме бажання відновити справедливість і врятувати історико-архітектурну перлину Києва спонукало українців достроково підтримати петицію про повернення костелу католицькій релігійній, громаді, каже авторка звернення, релігієзнавиця Людмила Филипович.
«Цю петицію підтримали не лише римо-католики. А на захист їхніх прав стали навіть мусульмани і юдеї. Тому, що вони розуміють, що храми мають належати тим, хто там молиться. Тут проблема — це все валиться, це руйнується, ми ж бачимо як обсипається, як течуть там фундаменти. Ми просто втратимо цю пам’ятку», – наголошує вона.
За процедурою уряд має розглянути петицію у наступному місяці. А поки богослужіння тривають у понівеченому та холодному костелі, щодня, вранці і ввечері.
Оксана Опришко
