Удар, а за кілька секунд – ще один. Окупанти націлили свої ракети просто в середмістя Києва. Смертоносний набій здетонував приблизно за сотню метрів від Київського міського Будинку учителя. Історична будівля опинилася надзвичайно близько до епіцентру вибуху. Про її стан йшлось у сюжеті телеканалу «Київ».

У момент вибуху в приміщенні були співробітники закладу. Дивом ніхто з них не постраждав – усі встигли заховатися в укритті. Та от будівлі таки дісталося. Не вціліла візитна картка будинку вчителя – скляний купол. Через потужну вибухову хвилю буквально половина купола залишилася без скла.

Експерти після попереднього вивчення запевняють, що сам каркас – ця складна інженерна конструкція, загалом не постраждав. Тож, найімовірніше, можна буде обійтися без складного капітального ремонту.

Про нещодавній обстріл столиці тут і досі нагадує уламок ворожої ракети. Тепер замість скла – суцільні діри. І залатати їх якнайшвидше – завдання номер один.

«Вода буде потрапляти всередину. Як і всередину куполу, так і по всьому приміщенню будуть розповсюджуватися опади», – каже Олександр Барвінов, інженер з охорони праці Київського міського Будинку вчителя.

Під загрозою затоплення й унікальна акустична зала, яка розташована якраз під пошкодженим куполом. Це справжній витвір тогочасних архітекторів.

«Особливість в тому, що без мікрофону, напруги голосом можна спокійно розмовляти зі сцени і всі 600 чоловік, які сидять в партері і на балконі, чують», – розповідає про залу Олег Стешук, керівник Київського міського Будинку учителя.

Стіни цього будинку пам’ятають ще засідання Центральної Ради, яку очолював перший президент України Михайло Грушевський.

«Терористичний акт практично вивів з експлуатації будівлю. Ви бачите фасади, загальні ушкодження – більше 500 квадратних метрів скла. Внутрішні пошкодження, фасадні ушкодження. Ще осколочна група буде демонтуватись, бо ще є дуже великі уламки», – з сумом констатує Олег Стешук.

Керівник закладу каже: слідчі вже завершили детальний опис усіх пошкоджень. Далі тут працюватиме група експертів, які визначать суму необхідного фінансування, загальні об’єми робіт та що треба першочергово лагодити, аби врятувати історичну пам’ятку.

Руйнування історичних пам’яток підпадає під статтю міжнародного права. І це воєнний злочин без терміну давності, за які окупантам рано чи пізно доведеться відповідати.

Автор: Олександр Храпач

Фото: Gleb Garanich/Reuters