Чому – йшлося в сюжеті КИЇВ24.

18-річний Дмитро загинув місяць тому. А місцем та водночас причиною трагедії стала моторошна недобудова на проспекті Василя Порика в Подільському районі Києва. Хлопець часто проводив тут час разом з друзями.

Фатальні падіння з висоти і травмування – випадки тут не поодинокі. Територія, закинута 30 років тому, досі нічим не огороджена. Поряд – дитячий майданчик і часто дітей приваблює саме ця пустка.

«Палац сміттєвого жаху», БК «БОМЖ», «Вавилон», «Великий смітник» – як тільки не називають місцеві занехаяну територію.

«З цією будівлею пов’язано дуже багато не дуже хороших історій, в мене тут .. дуже далекий, але родич загинув», – розказала місцева жителька.

Інші мешканці кажуть, що на недобудові часто можна побачити маргінальних особистостей, та розказують, що тут навіть були вбивства й самогубства.

Частина жителів навколишніх будинків роками просить знести напівзруйнований Будинок культури. І вже вдруге створили відповідну петицію, для розгляду якої бракує 2 з половиною тисяч голосів.

За планом це мав бути палац культури. Зводити його почали в 1989. Але через 3 роки, після розпаду Радянського Союзу – будівництво припинили.

Офіційна причина: помилка в проєктуванні. Проте стіни й фундамент в аварійному стані стоять досі.

Недобуд є комунальною власністю міста. У КМДА повідомили, що зносити його наразі не будуть, бо на нього є плани.

«На об’єкті незавершеного будівництва на просп. Порика Василя, 7-9 у Подільському районі м. Києва планується зведення фізкультурно-оздоровчого комплексу», – йдеться у відповіді на журналістський запит.

КМДА додали, що «у зв’язку із повномасштабними воєнними діями рф на території України, в бюджеті міста Києва на 2023 рік не передбачено видатки на реконструкцію/будівництво багатофункціональних навчально-тренувальних, спортивних споруд, оздоровчих комплексів».

Однак є серед місцевих і ті, хто саме хоче відбудови об’єкта за первісною ідеєю. Вони теж об’єдналися і створили фейсбук-сторінку, на якій збирають можливі варіанти відновлення дозвільно-культурного центру.

Проєкт реновації недобудови архітекторки Анни Мокропової. Фото: Facebook

Загалом чимало столичних недобудов мають інвестиційний потенціал. Так вважає директор архітектурного бюро Максим Мятко. І додає: їхню долю із добудовою найпростіше можна реалізувати через продаж на Prozzoro.

«Всі оці недобудови – це ракові пухлини на тілі міста. Але формувати процедуру передання житлового фонду або допрацювання з недобудовами – можна, тому що, повірте, недобудови є в будь-яких країнах і там просто за рахунок довшої історії законотворення такі питання були вирішені століття назад», – каже Мятко.

Воловідник Каріна, Мушинський Дмитро