Чому так сталося, йшлося у сюжеті КИЇВ24.

Бомбосховище у сталінці в центрі Києва на вулиці Богомольця, 6 було спроєктоване ще на етапі зведення будинку. Металеві двері, два виходи, санвузол, окрема вентиляція. Та ідеальне бомбосховище зникло з інтерактивної мапи укриттів Києва.

Як з’ясувалося, за декілька місяців до повномасштабного вторгнення укриття здали в оренду, а мешканцям повідомили, що вони не мають права на підвальні приміщення.

Дійсно, керуюча компанія має всі законні підстави здавати це підвальне приміщення в оренду, адже будинок у комунальній власності територіальної громади міста Києва. Однак питання доступу до укриття неоднозначне.

«В залежності від їх категорії певні сховища дійсно можуть здаватися в оренду, якщо при цьому не втрачаються можливості використання для сховища і знову ж таки можливості оренди має бути передбачено, що перші вимоги. За потреби це сховище має відкриватися саме для забезпечення за цим призначенням», – наголошує Віталій Собкович, правознавець і адвокат.

Орендар сумлінно виконував умови договору і з початку повномасштабного вторгнення люди мали доступ до укриття. Навіть діти з сусіднього садочку йшли у це укриття. Завідувачка садочка ще торік у березні узгодила питання перебування дітей в укритті на Богомольця 6.

Сьогодні садочок відвідує близько 40 дітей і тому потужностей укриття, яке є в самому садочку вистачає, але якщо кількість дітей буде як до повномасштабного вторгнення, знадобиться додаткове укриття і логічно, що воно мало б бути у найближчому сусідньому будинку.

Але вже влітку цього року орендар почав знову використовувати укриття, як склад для речей.

«Захламила це все, закрила, до мене віднеслась по телефону дуже некоректно, не хочу повторювати те, що вона мені казала, сказала, що вона не повинна надавати такі послуги, тому що вона орендує, якщо я їй буду платити оренду, то вона тоді дозволить мені бути в цьому приміщенні з дітьми», – скаржиться директорка садочка Людмила Стадник.

Йдеться про представницю орендарів, чий номер є на дверях укриття. За цим номером відповіли, але дізнавшись хто дзвонить, жінка заявила, що в лікарні і скинула дзвінок. Згодом журналісти отримали повідомлення, що представник компанії передзвонить. Та за тиждень так ніхто і не зателефонував. Проте якщо укриття не має на мапі — то орендар сам визначає: пускати туди когось чи ні?

«Якщо фізично пускають це чудово це прекрасно, це знаєте це мінус одна підстава скаржитися. Якщо пускають, це не значить, що ви не маєте скаржитися і дізнаватися що як. Бо, перша стадія воно зникає на карті, друга стадія, у вас зникає доступ», – каже адвокат Собкович.

Печерської РДА на запит відповіла, що в районі створено робочу групу, яка інспектує придатність приміщень, яка отримала від ТОВ «Лаян Віннер» акт перевірки ефективності системи вентиляції. Згідно із ним, система вентиляції нібито не забезпечує виконання гігієнічних вимог і не може експлуатуватися. Ще один наданий документ стверджує, що зазначене приміщення не відповідає санітарним нормам мікроклімату.

Тобто компанія орендар, яка не дуже рада бачити сторонніх в приміщенні, яке орендує,  надає комісії висновки експертиз, які ж сама замовила. І згідно з цими висновками, ані повітря, ані інші санітарні умови не відповідають нормам. І якщо вірити листу, саме на цих дослідженнях базується висновок комісії, що укриття непридатне.

Якщо мешканці мають сумніви в достовірності цих висновків, мають законні права ініціювати інші перевірки, наголошують експерти.

«Можна заявляти, що висновки комісії не відповідають дійсності, або про їх помилковість. Можна попросити, щоб повторно прийшла комісія, чи там інша комісія, щоб прийшли, встановили. Або ж знову таки, якщо є відомості, які не відповідають дійсності, може там є підробка документів, чи якийсь інший підлог, тому можна зорганізувати кримінальне провадження, щоб в межах цього було встановлено, хто, що зробив і як до цього привело», – каже адвокат.

Тож  приміщення на законних підставах здане в оренду, орендар поки не зачинив двері укриття, але може це зробити будь-якої миті. Мешканці мають права звертатися за повторними перевірками.

Наталія Бєлогурова