Більше про ці системи йшлося у військовому блозі на КИЇВ24.
Ці системи справді вкрай потрібні на фронті, наголошує військовий експерт Богдан Долінце.
«Це має бути по окремому відділенню в кожній бригаді. Для того, щоб прикривати відповідні сили. Друга важлива складова, якщо ми говоримо саме про таку дальність, до 7 км. То це можливість знищення не тільки ворожих гелікоптерів і фронтової авіації. Це можливість знищення ворожих безпілотників. В першу чергу безпілотників спостереження SuperCam та Орлан. Які, як правило, працюють в парі. І маючи таку ЗРК, яка має власну систему радарну, вона дозволяє плюс-мінус ефективно прикривати ті чи інші наземні сили», – пояснює він.
Сам комплекс базується на бронетранспортері на гусеничному шасі для хорошої прохідності безпосередньо на лінії фронту. До прикладу, як у росіян комплекс Стріла чи Панцир-С. Однак Stormer відрізняється від аналогів відсутністю радіолокаційної станції, відповідно він не випромінює нічого. За це його ще називають невидимкою. І перший такий помітили в лютому цього року на фронті в складі колони нашої техніки.
«Коли система тільки приймає сигнал і нічого не випромінює, це робить неможливим її виявлення ворогом з однієї сторони. Але це відносно дорогі радари і якщо ми говоримо про ЗРК Stormer, то на сьогоднішній день інформації про встановлення таких радарів на цю систему не було. Бо це суттєво підняло б її вартість. Друга важлива складова — використання альтернативних засобів наведення і ураження. Тут мова йде про засоби, які фактично використовуються в переносних ЗРК, які використовують ракети Starstreak, тобто це в першу чергу оптична система виявлення і супроводження цілі, друга складова – може використовуватися лазерний промінь, який супроводжує цю ракету до відповідної цілі», – каже експерт.
Наведення Stormer відбувається за тепловізійним та лазерним каналом. Але якщо працювати в дуже густий туман чи сильну хмарність дальність через такий метод наведення знижується. Взагалі цей ЗРК запускає ракети Martlet та Starstreak, до речі із ними працювали наші військові в руках із переносними комплексами.
«Додаткова особливість цієї ракети, що вона може використовувати до трьох субракет, суббоєприпасів, компонентів. Боєприпаси доставляє ракету до певної точки, далі кожен суббоєприпас фактично вистрілюється і вже з величезною швидкістю досягає цілі і там вибухає. Тому, фактично, утворюється хмара уламків, як правило, з декількох сторін. Використовуються саме вольфрамові уламки, які мають велику вражаючу силу для знищення саме повітряних цілей», – розповів Долінце.
На одній установці Stormer встановлюється вісім ракет. Також в самій машині лежить ще боєзапас із 12 ракет Starstreak, які мають швидкість у 3.5 махи, а це понад 4 тисячі кілометрів на годину. Невелика дальність у 8 кілометрів компенсовується тим, що без РЛС Stormer малопомітний для російської авіації, а навіть якщо гелікоптер встигне випустити теплові пастки – ракета Starstreak все одно навряд перенаведеться.
Екіпаж складається із командира, навідника та водія, який їздить на гусеничній платформі, що забезпечує чудову прохідність. Алюмінієва броня захищає екіпаж від стрілкової зброї та осколків. Сама машина важить 13.5 тонн і розганяється до 80 км/год. Запас ходу – 600 кілометрів. Також машина може перевозити до 8 осіб десанту.
«Мова йде саме про платформу. Тобто це безпосередньо сама броньована машина, яка може виконувати різні задачі, а сам комплекс, який використовується як система ППО – це просто окремий модуль, встановлений на дану платформу. Внутрішнє наповнення даного БТР може мати різне призначення – в тому числі і медичне, командно-штабне тощо», – уточнив експерт.
Кількість Stormer, які приїхали в Україну невідома. Але ці машини справді потрібні на фронті.
Андрій Стельмах
