Про Руслану Данілкіну, яка пішла на фронт у 18 років, йшлося у сюжеті КИЇВ24.

Коли рашисти були вже під Києвом – 18-річна Руслана Данілкіна відчувала себе геть маленькою. Руки – тремтіли й тягнулися складати речі, аби бігти світ за очі. Але… Куди бігти? Це ж — улюблена Одеса, це ж – Батьківщина. Тут усе своє, усе рідне. Через 3 місяці після початку повномасштабного вторгнення, дівчина ухвалила рішення – вона має захищати свою землю, вона має стати Воїном. Перед очима був приклад – мати та вітчим. Вони — військовослужбовці, пішли воювати з першого дня війни.

Служба Руслани Данілкіної, радистки з позивним «Сіма»- розпочалася на Запорізькому напрямку, Перший обстріл стався десь опівночі.

«Я була шокована, я зовсім не розуміла, що робити, куди бігти», – зізнавалася згодом Руся.

Вона подумки попрощалася з рідними та з усім світом. Але… минуло всього кілька діб, й звуки обстрілів стали буденністю.

«Ми «ловили» обстріли С-300», «Точки-У» та снаряди від Реактивної Системи Залпового Вогню», – згадує Руслана.

На першій лінії фронту ракети, кулі та снаряди летять звідусіль.  Навіть улюблену кішечку Русі, яка заспокоювала після бойової зміни, звали просто: «Куля».

10 лютого 2023 року життя Руслани розпочалося заново. Військова автівка, в якій була дівчина – потрапила під мінометно-артилерійський обстріл. Руся дивом лишилася жива, але ногу – відірвало.

«Якби її привезли на 10 секунд пізніше – ми її втратили б», – сказав хірург Чорнобаївській лікарні.

КИЇВ24

Утім, операція минула успішно, хоча ногу й довелося ампутувати трохи вище коліна.

У перші дві доби після операції Руся не хотіла прокидатися, не хотіла їсти, взагалі – існувати. Мозок відмовлявся сприймати жорстку реальність. Спершу були лише шок та злість. Згодом – дякувала Богові, що жива. А потім народилася нова Руся – «незламна», яка вирішила довести всьому світові, що вона зможе і буде ходити!

4 березня 2023 року. Руся вперше вийшла на вулицю після трагедії. До цього – було багато роздумів: «Яке життя я хочу для себе? Життя інваліда, який від усіх ховається? Чи я буду жити «на повну?»

«Не соромтеся підходити, не відводьте очей – це дуже помітно… Коли бачите мене на вулиці, не бійтеся ставити запитання. А ще – дякуйте! Я дуже хочу відчувати, що не даремно ризикувала своїм життям», –  так Руся написала в соцмережі, звертаючись до своїх підписників, яких у неї вже майже 60 тисяч.

Перш ніж Руся отримала штучну ногу – вона перенесла 5 операцій. Чи буде зручно? Чи буде весь час боляче? На ці запитання ніхто не мав відповіді. Руслані не довелося їхати за кордон, у квітні 2023 – го року у Львові відкрився центр з протезування та реабілітаційний центр «Superhumans» – «Суперлюди». Кошти для нього збирали всім світом. 16 мільйонів доларів центр отримав від фонду Баффета, яким керує син пʼятої найбагатшої людини світу. Саме для цього центру співак Андрій Данилко виставив свій раритет – колишній Rolls-Royce Фреді Мерк’юрі – на аукціон і отримав за нього 135 мільйонів доларів.

«Інвалідність – це не вирок, інвалідність, це те, що посилює та загартовує тебе. Це те, що відкриває тобі можливість бачити себе та світ по-іншому», – такі висновки Руся зробила в Ізраїлі, куди вирушила на реабілітацію з іншими воїнами, постраждалими на фронті.

У печері, під землею, Руся вчилася відпускати страх та біль. Під час сходження на гору – вчилася керувати своїм тілом. Та остаточно упевнилася в тому, що вона – не жертва, вона – результат власних рішень.

Війна для Русі досі триває. Але тепер вона воює не на фронті, а в тилу. Надихаючи й підтримуючи тисячі інших воїнів, зі скаліченими душами та тілами. А ще, мріє про час, коли один скаже: «Слава Україні!», а мільйони відповідатимуть: «Героям Слава!»