Як все це працює, йшлося у сюжеті КИЇВ24.

До реабілітаційного центру при інституті медицини праці Олександр потрапив з контузією. Це — найпоширеніша травма на фронті. Її захисники називають «автографом», який війна лишає в житті кожного військового.

«Неконтужених немає. Тольки різна контузія, мала або середня або геть надважка», – каже Олександр.

Свою контузію військовий отримав напочатку літа на Запоріжжі. Ворожий снаряд прилетів прямо в окоп. Стан захисника спершу стабілізували у місцевій лікарні. А наприкінці серпня відправили відновлюватися до Києва.

«Зір, слух, мова, головні болі, безсоння, концентрація. Ти дезорієнтований. От я хочу сказати, але не знаю що сказати. Не можу сформулювати і втрачаєш, починаєш пропускати букви, заікаюсь я», – поділився військовий.

І хоча попереду ще багато роботи, перші покращення теж не забарилися.

«Я почав спати. Яскраві такі, виражені сни, і ти контролюєш їх. Спина не болить. Ну, як, вона болить, але вже комфортно себе чую в тілі. Та позитивних дуже багато змін», – розповів він.

Олександр розповідає — за зміни самопочуття завдячує багатьом фахівцям. Адже над його відновленням працює велика мультидисциплінарна команда. А ще залучають лікарів з-за кордону

«Ми попередньо відправляємо медичну документацію наших пацієнтів з їх дозволу і далі вже через тиждень команда фахівців з клініки Шаріте консультує наших пацієнтів і лікарі дуже часто формують вже з їхніми рекомендаціями далі подальший план реабілітації. Медичне обладнання у нас таке саме є, як у реабцентрах Ізраїлю, країни яка воює. Тобто цей досвід ми адаптуємо у нас в Києві», – каже Ірина Сисоєнко, керівниця центру медико-психологічної реабілітації інституту праці ім. Кундієва національної академії медичних наук України.

Реабілітацією захисників при інституті медицини праці займаються ще з 2014-го. Допомогу тут отримали понад півтори тисячі військових, половина з них — лише за останні два роки. Відновлюють захисників з різними ураженнями, беруть усіх, кому можуть допомогти.

«Кожен такий новий випадок, це ну як виклик. Ти стикаєшся з тим, що не робив і треба зрозуміти як це зробити. Максимально якісно і швидко. Бо у хлопців не так багато часу і треба кожну хвилину ловити за хвіст і щоб вони вийшли звідси максимально здоровими», – розповів фізіотерапевт Сергій

На поміч медикам залучають штучний інтелект. Комп’ютер допомагає розраховувати навантаження для кожного окремого пацієнта та аналізувати його прогрес. Заняття проводять у ігровій формі, а тому нудьгувати захисникам не доводиться.

«Вони поринають в інший світ, і просто вимикаються від тих проблем, які у них є. Від важких думок, від болю навіть. Тому що якщо є ціль і ми маємо її досягнути, то чоловіки не задумуються чи болить в них щось, чи не болить, вони просто до неї йдуть і вирішують ці питання», – каже фізіотерапевтка Олена Сокол.

Наприклад, апарат вертикалізатор відновлює роботу ніг після травм, після поранень. Апарат виконує рухи замість людини і тим самим наробляються нові нейронні зв’язки.

Відновлювати ходу тут допомагають і тим, хто має ампутації та протези. А з ментальним здоров’ям пацієнтів працюють психологи та психіатри.

«Методики бувають дуже різні. Є психодинамічна робота, є робота з болем. Є раціональна, коли ми розкладаємо все, і намагаємось по-новому говорити і як поводитися, як не тривожитися і так далі. Хлопці, які повертаються з важких умов, для них пріоритетом стає відпочинок. І вони не завжди розуміють, де в цьому є місце психотерапії. І моя робота пояснити», – розповіла Іванна Степанченко, лікарка-психіатриня, психотерапевтка

Для спілкування захисників при центрі облаштували спеціальний хаб. Там між процедурами та заняттями пацієнти знайомляться, грають в настільні ігри чи читають. Надалі у хабі планують проводити навчальні тренінги та юридичні консультації. Аби кожну хвилину, проведену на реабілітації, військові використовували з користю.

Юлія Махових