Фізична безбар’єрність
Київські Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), мережа яких охоплює 25 локацій, роблять усе можливе, щоб їхні сервіси були доступними для всіх, створюючи комфортне середовище для мешканців столиці. Завдяки принципу екстериторіальності містяни можуть звертатися до будь-якого ЦНАПу незалежно від місця реєстрації, що значно підвищує зручність отримання послуг.
Від ЦНАПу Голосіївського району до Центрального залізничного вокзалу заплановано облаштувати один із безбар’єрних маршрутів. Цей маршрут увійшов до списку 10 перших безбарʼєрних маршрутів, який Департамент транспортної інфраструктури КМДА нещодавно представив на засіданні Ради безбар’єрності у місті Києві.
Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни можуть щоквартально отримувати по 1 500 грн для оплати занять фізичною культурою і спортом.
Київ продовжує реалізацію міської політики з впровадження безбар’єрності, що, зокрема, передбачає створення доступного середовища в закладах культури та мистецтва. У Києві ця робота вже набула системного характеру – від фізичного пристосування простору закладів до підготовки персоналу і створення доступного культурного продукту.
У Києві в Голосіївському парку відбулося перше адаптивне тренування на лижах для ветеранів війни та людей з інвалідністю. Учасники тренування мали можливість випробувати нове адаптивне лижне крісло, спеціально розроблене для людей з інвалідністю. Це дозволяє їм повною мірою брати участь у зимових видах спорту.
Понад 10 тисяч киян отримали інвалідність через війну. Це величезна цифра, яка робить проблему безбар’єрності міського середовища особливо актуальною. Як Київ працює над створенням доступного простору, забезпеченням зручного транспорту, інклюзивних послуг у лікарнях та безпечних маршрутів для маломобільних груп?