«Київський центр стресостійкості» продовжує просвітницький проєкт «Будь в ресурсі». Психологині та громадські лідерки в ефірі телеканалу «Київ» діляться досвідом відновлення життєвих ресурсів, соціальної підтримки та подолання безпекових викликів. Сьогодні до вашої уваги розмова з Анастасією Лядневою, головою громадської організації «Інноваційні соціальні рішення».
Про діяльність організації
Організацію 3 роки тому створив ветеран Олександр Алієв, який нині перебуває на фронті. Я тоді працювала проєктною менеджеркою, допомагала писати грантові заявки. Коли почалося повномасштабне вторгнення й Олександр нам повідомив у лютому, що він відразу йде до лав Збройних сил України, ми з моєю колежанкою, найближчою партнеркою – Ольгою Веселовською, ухвалили рішення очолити громадську організацію. Ольга повністю керує всіма питаннями, пов’язаними з фінансовими операціями в організації, моя частина була програмною. У квітні цьогоріч я офіційно стала керівницею організації. На засадах партнерства й паритету з Ольгою ми керуємо організацією. Завдяки підтримці Фонду ООН у галузі народонаселення, на сьогодні в нас є понад 15 проєктів.
Про реалізовані проєкти
До прикладу, ми ведемо роботу 28 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги жінкам і дівчатам, які постраждали від гендерно зумовленого домашнього насильства. Йдеться про мобільні групи, які працюють по всій Україні – у найвіддаленіших куточках. Вони допомагають людям, які страждають від домашнього насильства, створюють плани безпеки й вивозять їх до притулків, денних центрів, кризових кімнат. У Київській області вони представлені у Вишгороді, Ірпені, Бучі, Броварах. Зараз ми ведемо перемовини з фондом щодо відкриття ще 2 мобільних бригад у «гарячих» точках.
Також у нас є дев’ять просторів «Вільна», один із них – на Правому березі в Києві, розташований за адресою Антоновича, 33 В. Там ми надаємо неспеціалізований сервіс для жінок чи дівчат, які страждають від домашнього насильства. Це місце сили всіх жінок і дівчат, де можна попити чай, зайнятися йогою, поспілкуватися з косметологом. Зокрема, отримати консультацію лікаря. Ми завжди запрошуємо і мамологів, і гінекологів – саме жіночих лікарів. По суті, ми організували осередки для створення культурного, креативного, модного простору для жінок і дівчат. Хоч ми, повторюся, не спеціалізований сервіс, але фахівчині, психологи, соціальні працівники навчені виявляти маркери, які можуть свідчити про домашнє гендерно зумовлене насильство і в разі, коли жінки потребують такої допомоги, вони можуть дуже ненав’язливо скерувати, допомогти жінці ухвалити рішення, що пора розривати коло насильства.
Також пишаюсь одним із проєктів, який наша організація імплементує з Фондом Народонаселення за підтримки посольства Великої Британії – це безоплатна національна лінія підтримки для чоловіків «2345». Вона працює цілодобово – 24/7. У нас наразі працює 14 психологів. Є зміни, коли вони працюють по двоє, по троє, тому що ми отримуємо безліч дзвінків. І ми неймовірно тішимось, що допомагаємо людям. Інколи буває так, що на лінію дзвонять чоловіки й кажуть: «Передайте Ігорю, який вчора був на зміні, що він мені врятував життя. Він урятував мене від самогубства». Як не говорили б, важко всім – і дівчатам, і хлопцям.
Наші психологи завжди раді вам допомогти й далі, якщо потрібно, переспрямувати, скерувати далі, якщо людині потрібна глибинна терапія. На сьогодні ми підписали понад 10 меморандумів із провідними психологічними платформами, які працюють в Україні, для того щоб люди, які потребують постійної терапії, після цього дзвінка могли далі звертатися по допомогу. Наприклад, Mental Health чи «Аврора», яка реалізується Фондом ООН у галузі народонаселення. Тому, будь ласка, звертайтесь. Ці послуги безоплатні для населення, але вони мають певні обмеження – 5-8 консультацій. Як правило, цього достатньо для того, аби людину стабілізувати або ухвалити рішення, що потрібно пройти медикаментозну терапію. Якщо потрібно продовжити, то це будуть уже приватні консультації.
Як вплинула повномасштабна війна на кількість звернень
До повномасштабної війни я працювала в Українській фундації громадського здоров’я. Там я координувала проєкти підтримки звільнених полонених, які постраждали від тортур. Тоді були перші унікальні випадки, коли за рік, наприклад, 700 військовим ми надавали підтримку і з них 200-300 – постраждалі від тортур. Це була дуже копітка робота. Після переходу в «Інноваційні соціальні рішення», ми стали імплементаційним партнером Фонду. У середньому за рік, якщо брати всі проєкти прямої допомоги, у нас було приблизно 80 000 звернень. Якщо взяти проєкти, наприклад, як підтримка громад, там, де ми вчимо запобігати домашньому насильству, то спільно з Фондом за дві хвилі нам вдалося підтримати 65 проєктів із різних громад. Ми охопили 5 000 000 населення, зараз стартує 3-тя хвиля.
Про роботу центрів «Вільна»
Я багато бачила по Україні різних центрів. Добре, коли він сучасний, стильний, коли хочеться туди прийти, отримати допомогу. Але є центри, де некомфортно. Ти не бачиш їх як місце ресурсу. У наших центрах завжди комфортні меблі, затишні інтер’єри, гарні зелені квіти, смачна кава з книжками, які можна почитати. І кожен сервіс роблять люди, які готові завжди підтримати й допомогти. У нас команди зараз складаються на 60% із молодих людей до 40 років, які прийшли з великого бізнесу. Вони нам кажуть: «З початку війни ми вирішили робити щось корисне, ми хочемо допомагати людям».
Якщо жінка зайшла в центр, її ніхто не змушуватиму говорити на тему насильства, але, якщо попросять про допомогу, її нададуть фахово. Або коли жінка опиняється в центрі, і перебуває там уже кілька місяців, для неї постає питання – як заробляти на життя. Тут допоможе інший наш проєкт ‒ «Вона хаб». Він спрямований на те, щоби кар’єрно допомагати дівчатам опановувати професії. У ньому працюють кар’єрні радниці, які допомагають написати резюме й працевлаштуватись.
Як проєкти підтримує держава та місцева влада
У нас перше правило, коли беремо новий проєкт, ‒ це підписати меморандум із головою громади, поговорити про ті проблеми, які є в громадах. Без підтримки влади жодним чином ці проєкти не були б реалізовані. Я вважаю, це найголовніше ‒ створювати сервіси не для того, щоб вони були, а щоб вони справді допомагали людям. Зараз соціальна сфера потрапляє під секвестр бюджету. На жаль, немає фінансування. Тому ми в партнерстві з ними працюємо щодо того, які сервіси потрібні, що їм хотілося б створити. Зокрема через директорів департаментів соціального захисту аналізуємо по кожній громаді. Якщо сама по собі мобільна бригада – замало. Або якщо, наприклад, у громаді є притулок для осіб, постраждалих від домашнього насильства, або є денний центр із кризовою кімнатою, тоді мобільна бригада йде в комплексі. Вона, наприклад, може доправити людей із найвіддаленіших куточків.
Зараз маємо великий польовий проєкт підтримки фахівців у громадах, тому що, як знаємо, завдяки децентралізації громади самі визначають свої штатні одиниці на соціальні послуги, і не завжди вистачає соціальних працівників. Тому Фонд Народонаселення у співпраці з нами допомагає фінансувати такі новостворені притулки, денні центри, кризові кімнати, платить заробітну плату фахівцям, для того щоб далі розвивати ці сервіси. Громади, своєю чергою, беруть зобов’язання потім включити центр у свої програми фінансування.
Мобільні бригади в нас працювали 5 років пілотно. Потім команди експертів на чолі з Міністерством соціальної політики розробили типове положення про мобільні бригади. Після його затвердження міністерство вже рекомендувало створення таких мобільних бригад. Зараз їх в Україні – понад 300. Наша просвітницька місія – говорити з головами громад про те, що домашнє насильство, превенція домашньому насильству коштує значно менше, ніж потім наслідки. Для цього ми проводимо дуже багато форумів, різних заходів і працюємо з тим, щоби змінювати стереотипи.
Хто і як готує фахівців ГО «Інноваційні соціальні рішення»
Ми у своєму відборі обираємо найкращих із тих, хто до нас подався. Усіх психологів ми перевіряємо обов’язково на наявність психологічної освіти, досвіду роботи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству і не менш як 10 років практики. Це обов’язкова умова, щоби потрапити в команду «Інноваційних соціальних рішень». Ми відповідаємо за кожну людину, яка працює під нашим брендом. Щоквартально ми проводимо внутрішньо два-три спеціалізованих тренінги. Якщо ми бачимо, що це мобільна бригада, яка працює ближче до південних регіонів, і трапляються випадки СНПК (сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом), ми даємо базові тренінги, як виявити, як підтримати і куди скерувати. Якщо ми бачимо, що це лінія підтримки, і бачимо, що почастішали випадки суїцидального напрямку, ми обов’язково робимо тренінг, наприклад, із превенції суїцидам. Якщо ми бачимо, що загострення йде весняне, осіннє і є, наприклад, люди з психічними розладами, ми робимо спеціалізований тренінг із психіатром для того, щоб усвідомити саме природу ситуації і далі надати підтримку.
Як підібрати свого психолога й не натрапити на «Спартака Субботу»
Нещодавно ухвалили закон, за яким людина, яка надає психологічні послуги без відповідної освіти, має сплатити від 17 до 34 тисяч гривень штрафу. При відборі психолога варто перевіряти, в якому проєкті він працює, хто фінансує цей проєкт, хто реалізовує його, наскільки ця організація відома і знана в Україні. Друге – звернути увагу на відгуки щодо цього психолога. Якщо ми говоримо про сервіс «2345» чи простір «Вільна», то про них можна почитати в Інстаграмі, Фейсбуці, на сайті. І, звісно, звернути увагу на освіту психолога. Якщо ви обираєте психолога на комерційній основі, ви маєте перевірити, чи справді він має освіту, чи має він практику.
Свого психолога можна знайти з перших хвилин розмови, з того, як ти почуваєшся. Якщо тобі класно, якщо ти виходиш із кабінету психолога й хочеш співати, ти – щасливий, тобі хочеться творити, ти бачиш шлях розв’язання своєї проблеми і в тебе класний настрій, то, мабуть, усе ж таки варто звертатися саме до такого фахівця.
Як не відкладати життя на потім
Варто дбати зараз про себе, бо ми ‒ українки, ті, які зараз тут, робимо шалену справу в Україні. Ми не виїхали за кордон, я жодним чином не хочу дівчат дискредитувати, але ми з вами творимо економіку – ми йдемо пити каву, купити сукенку. Ми працюємо тут для того, щоб наша країна далі жила й розвивалась.
За дослідженням, стреси, які ми сьогодні переживаємо, співмірні з, наприклад, розлученням, смертю батьків чи близьких людей. Ми – жінки, маємо подбати про всіх – чоловіків, дітей, друзів, батьків, наших співробітників, команду. І для того щоб мати цей ресурс і не зійти з розуму, ми маємо жити тут і зараз: хтось на йогу ходить, хтось собаку доглядає, хтось квіти, хтось присадибний будинок і в цьому знаходить ресурс.
Хоча буває й таке, коли й це не допомагає. Навіть із моїх колег і подружок, коли зустрічаємося на каву, вони кажуть: «Ну, немає нічого в житті, що радує! Я вже й на живопис пішла, на танці сходила – нічого не допомагає». Тоді треба сходити до фахівця, так може початися депресія. Легше на цій стадії з неї вийти, ніж, наприклад, коли це вже така більш закореніла ситуація. Тому ми маємо дбати про себе, бо сила України – в дівчатах, у жінках, які залишилися тут в Україні й підтримують економіку. Нам треба ще дочекатися всіх наших захисників і бути готовими до того, що будуть уже нові виклики. Усе ж таки ми не знаємо, що відбудеться завтра, яка завтра буде ситуація, ми маємо бути в ресурсі – тут і зараз. Сьогодні величезна кількість міжнародних проєктів заходить в Україну. Дуже багато і дитячих проєктів, і таких проєктів, як «Вільна», і варто користуватися цими послугами.
Які проблеми є зараз найболючішими та найактуальнішими
Дуже багато звернень із приводу конфліктних ситуацій, з приводу того, що роз’їхалися чоловік і жінка, сім’я розпалась. Тобто чоловік – тут, дружина – за кордоном. Дуже багато звернень у нас і щодо кар’єрного хабу. Курс на навчання бухгалтерів оголошується на 20 місць, а приходить 400 заявок. Дуже багато звернень пов’язані з втратою роботи, з втратою заробітку.
Про роботу з внутрішньо переміщеними особами
Ми маємо 2 таких сервіси – в Кропивницькому й Полтаві. Ми їх назвали Центри допомоги врятованим. Їхній фокус – це саме ВПО. У них унікальна методологія, яку теж розробив Фонд ООН у галузі народонаселення. Там є дорослий психолог, дитячий психолог, соціальний працівник, юрист і кейс-менеджер, який відповідає безпосередньо за організацію всього ведення випадку.
Як звернутися?
Усі наші сервіси в будь-якому місті можна знайти у Фейсбуці, в пошуковику. Наприклад, «Вільна Житомир» або «Центр допомоги врятованим Кропивницький/Полтава». У Києві, до речі, теж є чудовий центр – на Райдужній, 6-А. Центр допомоги врятованим і «Вільна» ‒ це все один набір послуг, який реалізовує Київський центр гендерної рівності. Я бачила дуже багато таких сервісів по Україні, але в Києві він найкращий, тому що дуже багато всього. І в одному приміщенні можна прийти й отримати послуги відразу в багатьох спеціалістів.
У Київській області також є «Вільна». Є в нас сервіси «Вона хаб» ‒ це саме кар’єрний сервіс для жінок і дівчат у Київській області, розташований у ЖК Нова Англія – на Михайла Максимовича, 24. Національна лінія «2345» працює по всій Україні, в Києві зокрема. Тому, будь ласка, звертайтесь. На Київщині є 4 мобільні бригади. «Bільна» є в Ірпені й Вишгороді.
Якщо є якийсь особливий випадок, то ми можемо переадресувати до інших послуг. Немає в нас, наприклад, юриста в мобільній бригаді, але жінка з Київщини його потребує, то наші юристи прибудуть із Кропивницького чи Полтави. Допоможуть скласти позовну заяву, зібрати всі документи, що треба. Наші облікові записи активні – сторінки організації «Інноваційні соціальні рішення» у Фейсбуці та Інстаграмі. Наші менеджери завжди скоординують вас.
«Київський центр стресостійкості» ‒ тренінгова платформа психологічної підтримки, пілотний проєкт міської влади та Ізраїльської Коаліції з роботи з травмою. Проєкт впроваджує Управління з питань гендерної рівності Департаменту соціальної політики КМДА.
