Як відбуваються обміни, скільки наших уже вдома і скільки ще потрібно повернути, йшлося у сюжеті КИЇВ24.
Поверненням з росії українських бранців, як військових, так і цивільних займається у тому числі й Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Саме його представники першими зустрічають наших бійців на вже українській землі. Більшість робочих груп штабу — засекречені. А сам факт повернення бранців під час активних бойових дій — унікальний.
«Якщо звернутися до Женевської конвенції, там прописано, що обмін військовополоненими відбувається після закінчення збройного конфлікту. Україна, на сьогоднішній день, шукає методи і можливості, щоб не чекати завершення війни, а робить все, щоб повертати наших громадян додому», – каже Богдан Охріменко, керівник секретаріату робочої групи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Кількість обмінів, їх періодичність передбачити неможливо, росія часто скасовує або ж переносить їх, кажуть у штабі.
«Наші бійці, вони не тільки розумні, вони ще й сильні, потрапляючи в полон вони перебувають там під легендами, вони можуть сказати що вони цивільні, росія дуже гарно моніторить і наші соцмережі в тому числі і коли родина виставляє фотографію у формі, можемо собі уявити, який буде результат в полоні цього бійця», – застерігає Юлія Приймак, керівниця центрального регіонального центру Координаційного штабу.
Чим відоміший військовий — тим вища ціна його обміну, розповідають у координаційному штабі. Тому там просять ніде не афішувати фото та ім’я своїх родичів. А тим паче напряму не звертатись до окупантів, аби ті визволили близьку людину.
«Були такі випадки що люди давали вже аванси, представникам російської сторони за те, щоб повернути своїх додому. Скажу вам, до прикладу, одну ситуацію без прізвищ — це ускладнило процес і затягнуло обмін цієї людини і повернення її додому на пів року», – пояснила Приймак.
Торік через місяць після дня незалежності відбувся один з найбільших і найнеочікуваніших обмінів. На підконтрольну Україні територію повернулися 215 військовослужбовців. Серед них 124 офіцери. 108 захисників Азовсталі. В обмін на наших захисників Україна передала російських військових та Віктора Медведчука.
В рамках того обміну були звільнені з полону й командири гарнізону «Маріуполь»: Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Денис Шлега та Олег Хоменко. За домовленостями, вони повинні були перебувати в Туреччині до закінчення війни. Утім, вже цього літа командири повернулись в Україну.
У координаційному штабі кажуть: є сотні підтверджених випадків неналежного утримання українських військових у полоні. Та лише по зовнішньому вигляду колишніх бранців можна побачити: окупанти не дотримуються жодних умов.
Цьогоріч на початку серпня відбувся 48-й обмін від початку повномасштабного вторгнення. Понад 2500 українців повернулися на Батьківщину. З яких 144 — цивільні заручники.
За даними омбудсмена, останніх у російському полоні дуже багато — понад 25 тисяч.
«Якби це залежало виключно від нас, ми б вже це давно зробили. Тут проблема саме в тому, що російська сторона не зацікавлена в проведенні обмінів, навіть більше скажу, вона не зацікавлена в поверненні наших військовослужбовців і зовсім не проявляє інтересу до повернення своїх військовослужбовців», – пояснив Богдан Охріменко
Понівечені, але нескорені. Сміються, плачуть, співають гімн. І просто радіють. Що вдома. Що дочекались.
Обмін всіх на всіх. Це те, чого чекають українці. Але наразі росія на таке не йде. Діти з матерями, чоловіки з дружинами, батьки з доньками і синами. Аби всіх їх возз’єднати щодня тривають перемовини. Триває боротьба за кожну людину. І триватиме вона доти, доки останній український бранець з російського полону не ступить на українську землю.
Юліана Діткун
