Повномасштабна війна почалася після тривалого нарощування російських військ із листопада 2021 року вздовж кордону України з росією та Білоруссю і визнання органами влади росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України – так званих “ДНР” і “ЛНР” – як державних.
Неодноразово західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни.
24 лютого 2022 року розпочалася героїчна оборона України від російського широкомасштабного вторгнення. зс рф планували оволодіти столицею України – м. Київ наступом угруповань з території Білорусі та росії за підтримки ракетно-авіаційних ударів по українським військам. Важлива роль у наступальній операції противника відводилася повітряним десантам, один з яких був висаджений у Гостомелі.
Із першого дня вторгнення Росія порушує правила ведення війни та масово вчиняє воєнні злочини. Російські війська прагнули за “три дні” зайняти українську столицю, щоб змінити владу на залежну від РФ та вимагати капітуляції.
Різні за віком, статтю і родами занять громадяни України стали на захист своєї держави. Чисельність Збройних Сил України збільшилася завдяки масовому напливу добровольців до 700 тисяч осіб. Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили, окремі роди сил і військ Збройних Сил України взяли дієву участь у збройному захисті Батьківщини від російського агресора. Сили оборони України зуміли зупинити війська противника та вже наприкінці березня 2022 року розпочати визволення території України. Збройні Сили України стримують окупанта і ведуть контрнаступальні дії уже протягом двох років. Першочергові “денацифікація” і “демілітаризація” з часом і узагалі зникли з ужитку воєнних злочинців.
Врешті путін заявив, що ціллю повномасштабного вторгнення в Україну є “захист Донбасу”, а на початку 2023 року новою ціллю “спецоперації” став захист Росії.
