Про це йдеться у новій доповіді комісії, оприлюдненій у п’ятницю.

У новій доповіді Комісія основну увагу приділяє тортурам українських військовополонених, зокрема описуються випадки жахливого поводження з ними в декількох місцях тримання під вартою в Росії.

Свідчення потерпілих показують всю нещадність та жорстокість цього поводження, що завдавало жертвам сильного болю та страждань під час тривалого утримання під вартою. Все це здійснювалося з кричущою зневагою до людської гідності та спричинило довготривалі фізичні та психічні травми, — йдеться у доповіді.

Зокрема, звіт посилається на розповідь одного українського військовополоненого, якого російська влада піддала тортурам в кількох місцях тримання під вартою. Він розповів про пережите у виправній колонії в місті Донський у Тульській області РФ — його там неодноразово піддавали тортурам і залишили напризволяще з переламаними кістками, вибитими зубами і гангреною на травмованій нозі.

Полонений розповів, що «втратив будь-яку надію і волю до життя» й намагався накласти на себе руки, але злочинці завадили йому і піддали подальшому побиттю. Після звільнення з полону військовослужбовця госпіталізували 36 разів.

Комісія повідомляє, що в більшості установ військовополонені піддавалися жорстокій процедурі «приймання» з побиттями та ударами електричним струмом. Тортури відбувалися під час допитів, коли полонених допитували про українські збройні сили та їхні військові частини.

За словами полонених, особливо жорстоке поводження застосовували до військових, захоплених у Маріуполі, або із західної України; до тих, хто не володів російською мовою; і в періоди, коли російські збройні сили втрачали контроль над районами в Україні.

До методів катувань, що періодично застосовувалися, належали жорстокі та неодноразові побиття різними інструментами по різних частинах тіла.

У доповіді також детально описуються випадки катувань сексуального характеру. Колишні полонені-чоловіки повідомляли про погрози зґвалтування, небажані дотики під час інвазивних особистих оглядів і катування геніталій.

Доповідь наголошує, що в декількох розслідуваних місцях ув’язнення умови тримання під вартою були нелюдськими або такими, що принижують гідність. Жертвам здебільшого або відмовляли в медичній допомозі, або надавали її неадекватним чином.

«Жертви повідомили про жахливі страждання від голоду, і тому стали їсти черв’яків, мило, папір і залишки корму для собак, що призвело до різкого падіння ваги. У деяких місцях тримання під вартою доступ до душових і туалетів був обмежений, а в інших лише отвір у підлозі слугував туалетом», — йдеться в доповіді.

Внаслідок катувань колишні військовополонені повідомляли про труднощі з диханням, сном, ходьбою; про зламані кістки і вибиті зуби; про кровотечі, набряки, інфекції або гангрени кінцівок; про поганий зір і травмовані внутрішні органи.

Як йдеться у доповіді, інтерв’ю з російськими військовополоненими, зокрема з особами, які заявили, що вони є колишніми спецпризначенцями російської Федеральної служби виконання покарань, засвідчили, що таке поводження з військовополоненими, найймовірніше, заохочували згори або щонайменше допускали з очевидним почуттям безкарності.

Зокрема, один генерал пенітенціарної служби наказав своїм підлеглим «працювати жорстко і не щадити» полонених. За його словами, через ієрархічний характер пенітенціарної служби таке поводження могло відбуватися лише за наявності дозволу командування.

У своїй доповіді Комісія доходить висновку, що катування російською владою як цивільних, так і військовополонених, носять систематичний характер і є воєнним злочином. «Нещодавно проаналізована інформація свідчить про ієрархічний характер служб, причетних до вчинення катувань, поінформованість начальства та пануюче відчуття безкарності», — йдеться у доповіді.