Про них йшлося у матеріалі КИЇВ24.
Героїня сюжету Пані Алла Житяєва — переселенка з Луганщини. Викладач музики за фахом і пенсіонерка за вислугою років у Києві опинилася через війну. Аби виживати у столиці, жінка хапається за різні підробітки.
«Працюю, де, що, хто мені запропонує.І пиріжки смажу і займаюсь музикою з дітьми, і бабусь доглядаю на вихідних. Не відмовляюсь ні від якої роботи зараз. Тому що, ну маленька пенсія, у мене дві з половиною тисячі», – каже вона.
Зводити кінці з кінцями пані Аллі допомагали щомісячні державні виплати для ВПО. Жінка належить до тих категорій, кому з березня їх нарахування мали продовжити автоматично. Проте бідкається — з лютого не отримала ні копійки. В управлінні соціального захисту населення переселенці рекомендували звернутися у ЦНАП. Там їй треба оновити дані й заново податися на виплату.
«Ні березень, ні квітень, ну бачите, уже 4 тисячі це хороша сума все ж таки для мене. Вони сказали, що якщо до 30 квітня я оформлю, то березень і квітень повернуть мені», – розповіла пані Алла.
Кабмін продовжив термін подачі заяв для ВПО на отримання державної допомоги до кінця квітня. А це призвело до справжнього ажіотажу у ЦНАПах. Там розповідають, що програмні системи та реєстри, які вони використовують для передачі документів далі, не продумані під функціонал центрів.
«Стандарт роботи ЦНАПу це 15 хвилин. От що стосується таких категорій з матеріальними виплатами. Враховуючи те, що заяви треба приймати у цьому реєстрі, це займає від пів години, іноді до двох днів. Тому що під час прийому документів відбувається верифікація особи, некоректно підтягуються дані особи. Не завжди є коректні дані стосовно паспортів, свідоцтв про народження там і так далі. І людині треба чекати поки система верифікує. Тільки після цього вона може підписати заяву», – пояснює директор Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг м.Києва Наталія Шамрай.
Відмовити людині у подачі документів фахівці центру адміністративних послуг не можуть. А тому іноді доводиться передавати папери фізично.
«Окрім цього виду послуг є і інші послуги, яких потребують люди, звичайні відвідувачі, мешканці. Тому от одразу так багато людей дуже важко прийняти і, коли це не 15 хвилин, то зрозуміло вже затягується і черга і сервіс погіршується. Ми не можемо відмовити людині, якщо не працює реєстр. Тому іноді ми приймаємо керівні рішення, взагалі не мучимося з тими системами. Приймаємо комплект документів і передаємо відповідному суб’єкту, тобто до управління соціального захисту населення», – каже Шамрай.
Кожен такий переданий пакет документів має вручну внести в систему фахівець управління соціального захисту. І вже після цього прийматиметься рішення про призначення виплати.
«Ми витрачаємо багато часу на роз’яснення, консультації по спірним питанням, на просто відповіді на питання — подавати чи не подавати. Ще бувають подвійні звернення і, на жаль, і потрійні. Люди подали пакет документів, ще не дійшла до них черга, вони не чекають, вони знову подають. А ми змушені все це відпрацьовувати», – розповіла про недоліки такої системи роботи з ВПО начальник Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Олександра Соя.
Станом на 10 квітня лише у Дніпровському районі столиці не потрапили під автоматичне призначення виплат ВПО близько тисячі людей. Кожну таку справу має опрацювати фахівець управління.
«Якби був розроблений якийсь застосунок або особистий кабінет внутрішньопереміщеної особи, де вона може подати пакет документів. І ще хотілося б, щоб такий застосунок для категорій внутрішньопереміщених осіб все ж таки мав би зворотний зв’язок. Щоб заявник бачив розгляд його справи. Це в розгляді, нараховується, нараховано, на виплаті. То всім нам, а в першу чергу людям — було би набагато зручніше», – констатує Соя.
Єдине концептуальне вікно не лише знизить навантаження на працівників ЦНАПів та УСЗНів, а й допоможе з інтеграцією переселенців до громади. Оскільки так місто зможе повноцінно оцінити потреби людей та гарантувати їм передбачені послуги.
«Має бути єдина база, де ми її бачимо, цю людину. Ми бачимо її статус, ми бачимо повністю, на що вона має право, пропонуємо їй. Ми розуміємо, що їм потрібно лікування, їм потрібна реабілітація, їм потрібно протезування, їм потрібні технічні засоби реабілітації, памперси, палички, милиці тощо. Для певних осіб. Їм потрібно оздоровлення, і ще багато-багато видів різноманітної допомоги. Для того, щоби планувати бюджет на наступний рік, нам потрібно розуміти, скільки потрібно нам коштів для реалізації прав внутрішньопереміщених осіб. Ці цифри повинні бути обґрунтовані, ми повинні їх бачити. Зараз ми їх не бачимо», – каже директор Департаменту соціальної політики КМДА Руслан Світлий.
Єдина інформаційна база даних про ВПО, а також електронний кабінет переселенця та їх інтеграція між собою вирішать безліч проблемних питань ВПО. З пропозиціями їх створення мер Києва Віталій Кличко звернувся до голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра України та Уповноваженого з прав людини.
Юлія Махових
