Журналісти NYT нагадують, що за останній рік Україна втратила кілька міст на Донеччині, але тільки після запеклих битв, у яких армія РФ втрачала велику кількість військових та техніки.
Повільно просуваючись вперед, Росія з початку минулого року захопила три великі міста — Мар’їнку, Авдіївку та Вугледар, а також десятки сіл та містечок на Донеччині.
Повільний відступ ЗСУ — не програш, а стратегія “на виснаження” противника
Для зовнішніх спостерігачів повільний, але впевнений відступ України з Донбасу може здатися сигналом про початок фіналу війни, коли Москва впевнено бере гору на полі бою, користуючись своєю перевагою у живій силі та вогневій міці, пише NYT.
Але українські командири та військові експерти заперечують це, стверджуючи, що битва за Донбас виходить за рамки простих територіальних здобутків і втрат.
На їхню думку, зараз це війна на виснаження, коли кожна сторона намагається ослабити іншу, завдаючи максимальних втрат, сподіваючись зламати спроможність і волю ворога продовжувати війну, пише NYT.
Військовий експерт Микола Бєлєсков з українського державного Інституту стратегічних досліджень назвав це в інтерв’ю виданню стратегією “обміну територій на російські втрати”.
Однак до виконання російської мети захопити всю Донецьку область ще дуже далеко, зауважує видання. Для цього армії РФ потрібно буде взяти під контроль ще близько 10 тисяч квадратних кілометрів, тобто приблизно у п’ять разів більше, ніж було окуповано за останній рік.
Територія регіону усіяна численними містечками та селами, що змушує обидві сторони вступати у кровопролитні міські битви.
Втрати РФ у кровопролитних битвах за український Донбас
За даними, на які посилаються автори публікації, Росія щодня втрачає в Україні майже 1,2 тисячі військових убитими та пораненими, а кількість пошкодженої російської бронетехніки приблизно втричі перевищує українські втрати.
Як вважають експерти британського Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI), при нинішньому темпі російських втрат і швидкості виробництва на російських заводах важка техніка у Росії закінчиться до 2026 року.
Проте суттєвих втрат зазнає й Україна, яка має значно менші ресурси як щодо чисельності призовників, так і щодо потенціалу військової промисловості, зазначає видання.
Водночас, на думку експертів, з якими поговорили автори NYT, Україна здатна витримати битву за Донбас і дочекатися моменту, поки російські втрати почнуть набувати кумулятивного ефекту.
