У столиці близько 5 тисяч найпростіших укриттів та укриттів подвійного призначення. Там кияни можуть сховатись зокрема від воєнної загрози. Журналісти телеканалу “Київ” провели рейд у Деснянському районі Києва, щоб виявити бомбосховища та перевірити їх стан. Про це йшлося в ефірі програми “Київ. Newsroom” на телеканалі “Київ”.
Так, Деснянський район – це другий за площею та населенням у столиці. Його адміністративні межі охоплюють майже 150 квадратних кілометрів території, а проживає тут майже 360 тисяч людей. На карті укриттів для населення, розміщеній на сайті КМДА, у цьому районі під 3 сотні найпростіших об’єктів захисту, кожне, у випадку військової загрози, має прихистити понад тисячу жителів району.
За словами місцевих мешканців, одне з укриттів знаходиться у підвалі житлової багатоповерхівки на вулиці Бальзака 54а. Тобто, він має прихистити з півтисячі людей, від 2 до 12-ти годин. Отож в ньому повинні функціонувати щонайменше вентиляція та вбиральня. “У нас підвал дуже низький, труби гнилі та мокрі, освітлення немає. Каналізація залита. Там немає де навіть стояти, не те що сісти”, – каже мешканка Людмила.
Крім того, мешканці пояснили, що дістатися до підвалу важко. За приміщення відповідає місцевий ЖЕК. Саме туди потрібно телефонувати, якщо виникне потреба сховатись від небезпеки. Проте номеру ЖЕКу у мешканців немає.
До слова, на Троєщині, лише на вулиці Бальзака укриття є у підвалах близько 40-ка житлових багатоповерхівок. Проєкт більшість людей про це нічого не знає. Інші ж спрямовують до укриття на Лаврухіна 8. Його обслуговує приватна компанія і з ключами до укриттів тут простіше.
“Є ключі, але я зроду туди не ходила ще. Тому не знаю чи вона обладнане як укриття. Та й не впевнена, що відкрию “, – каже консьєржка Ніна.
Старе бомбосховище є у приміщенні ЖЕКу на Лифаря 20, кажуть місцеві. На відміну від підвалів житлових будинків, це укриття відчинене. Світла немає, але є все необхідне для тривалого перебування людей: вентиляційна система, величезні резервуари для води, вбиральні.
Загалом, у Деснянському районі близько 250-ти підвалів, де людям пропонують сховатись у разі небезпеки. Проте кожне п’яте укриття взагалі не придатне для перебування людей.
“Багато приміщень, які розраховувались на використання під бомбосховища свого часу були здані в оренду, коли не було загрози. Або взагалі перейшли в приватну власність”, – пояснив фахівець з питань цивільного захисту Мирослав Гай.
За словами директора Департаменту муніципальної безпеки Романа Ткачука, утримання бомбосховищ повністю покладено на балансоутримувачів територій. “Якщо ми з державною і комунальною формою власності знаходимо порозуміння і важелі впливу на них, то з приватною формою власності все дуже погано, згідно з чинним законодавством ми не маємо важелів впливу, на таких суб’єктів, які не виконують заходи цивільного захисту”, – пояснив чоловік.
Інша величезна проблема – необізнаність населення. Адже лише один із п’яти жителів Троєщини знає де є укриття, і куди бігти у разі оповіщення про небезпеку. Експерти радять киянам самостійно виправляти цю проблему та завчасно дізнатися про наявність укриттів та їх стан.
Фото: скріншоти
