Про це він повідомив під час спілкування із журналістами у Брюсселі, передає «NV».

За словами єврокомісара, потенційне виділення Радою ЄС 140 млрд євро репараційного кредиту із заморожених активів Росії є критично важливим для України. Андрюс Кубілюс підкреслив, що пріоритетом є саме українські виробники. Тільки у разі відсутності необхідної продукції на внутрішньому ринку, замовлення розміщуватимуть у європейських компаній. Він також додав, що наразі невідомо, яка частка коштів може бути використана на закупівлю зброї за межами Європи та України.

Кубілюс відзначив важливу економічну перевагу такого підходу — за аналогічну суму грошей в Україні можна виготовити вдвічі більше якісної зброї, ніж на Заході. Як приклад він навів САУ «Богдана», виробництво якої обходиться вдвічі дешевше, ніж аналогічне виробництво в Європі. «По-друге, ми також підтримуємо українську економіку під час війни, і це дуже важливо», — наголосив політик.

Питання фінансування на період 2026–2027 років обговорюється на саміті Європейської ради, що триває 18–19 грудня у Брюсселі. Загальна сума заморожених російських активів у Європі складає €210 млрд. План передбачає два напрями підтримки:

  • Військовий: виробництво та закупівля зброї в Україні та ЄС.
  • Бюджетний: підтримка у розмірі 90 млрд євро протягом 2026–2027 років.

Найбільшим опонентом ініціативи залишається Бельгія, де зосереджена значна частина заморожених активів РФ. Офіційний Брюссель висловлює занепокоєння щодо можливих юридичних позовів Росії у майбутньому та вимагає від інших країн ЄС надання «незалежних та автономних» гарантій, щоб уникнути фінансових ризиків для власного бюджету.

Нагадаємо, що Європейська комісія раніше запропонувала Україні репараційний кредит на суму 140 мільярдів євро, забезпечений саме цими замороженими російськими активами.

Однак, наразі Бельгія блокує цю ініціативу, оскільки на її території зберігається найбільша частка активів РФ.

Через це Європейський Союз розглядає «план Б» — перехідний кредит за рахунок запозичень блоку для підтримки України на початку 2026 року.

До того ж, Німеччина попередила ЄС, що відмова підтримати репараційний кредит для України може погіршити кредитні рейтинги та підвищити відсоткові ставки.

The Guardian повідомило, що російська військова розвідка розгорнула масштабну кампанію залякування проти провідних політиків та фінансових керівників Бельгії. Мета агресора — змусити країну відмовитися від планів використання заморожених активів РФ для надання «репараційної позики» Україні.