Про це повідомляє Reuters.

Відставка Спрудса відбулася у четвер, 8 травня, на вимогу очільниці уряду. Евіка Сіліна заявила, що системи протидії дронам не були розгорнуті з належною швидкістю, попри рекордне фінансування оборонного сектору.

«Інцидент із дронами, що стався цього тижня, ясно продемонстрував, що політичне керівництво оборонного сектора не виконало своєї обіцянки забезпечити безпечний повітряний простір над нашою країною. Громадськість довірила цьому сектору найбільше фінансування в історії — майже 5% ВВП. Це величезна відповідальність, що вимагає чітких результатів», — написала прем’єрка у соцмережі X.

Новим міністром оборони Латвії призначено полковника латвійської армії Райвіса Мелніса.

Позиція України та причини інциденту

Глава МЗС України Андрій Сибіга підтвердив, що безпілотники, які увійшли у повітряний простір Латвії, були українськими. За його словами, зміна курсу апаратів стала результатом навмисних дій російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які відволікають дрони від цілей на території РФ і спрямовують їх у бік сусідніх держав.

Для врегулювання ситуації Сибіга заявив про готовність України до тісної співпраці з Латвією, іншими країнами Балтії та Фінляндією. Зокрема, Київ розглядає можливість відправки українських експертних груп для безпосереднього посилення безпеки повітряного простору партнерів та запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Контекст

Інцидент стався вночі 7 травня, коли два безпілотники увійшли в повітряний простір Латвії з боку Росії. Офіційна Рига не називає дрони «російськими», проте констатує факт їхнього прильоту з території РФ.

Водночас у російських джерелах та соцмережах розпочалася хвиля дезінформації. Латвійська поліція вже офіційно спростувала низку фейків:

  • Потяг Рига — Даугавпілс: інформація про падіння дрона на залізничні колії не підтвердилася. Займання вагона 5 травня сталося через технічну несправність у моторному відсіку.

  • Пожежа у Вентспілсі: повідомлення про те, що український дрон спричинив займання у багатоповерхівці, виявилося неправдивим. Причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем.

Правоохоронці Латвії зазначають, що масове поширення цих фейків у російських ресурсах розпочалося ще до подій у Резекне, що вказує на цілеспрямовану інформаційну кампанію для нагнітання паніки в Латвії.