Своїми думками й текстами люди ділились на своїх сторінках у фейсбуці.
Журналіст Юрій Кошмарченко згадав, що дитячий майданчик, де зараз вирва від ракети, був місцем зустрічі його друзів у дитинстві: «На цьому майданчику я багато разів грав із іншими дітьми настільки успішно, що ми домовлялися: ну все, тепер ми найкращі друзі, завтра обов’язково пограємо ще!»
Керівниця кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе, поділилась, що в парку Шевченка саме на місці, куди тепер влучила ракета, улітку 2020 і 2021 років вони проводили Кіновернісажі українського кіно, де щодня збирали понад 300 глядачів.
Киянин Роман Гурбанов, зазначив, що того дня в нього був ще один День народження. Він мав бігти на пробіжку о 7 ранку в парк Шевченка, але дівчина його зупинила й уже за годину в те місце влучила ракета. Про своє третє народження пише так: «О 8:30 ми подумали, що все вже скінчилося. Вирішили погуляти з собакою у внутрішньому дворі ЖК. Затрималися вдома на 10 хвилин. В цей час 2 російських ракети влучили по ТЕЦ за 500 метрів від мого дому. На всьому першому поверсі немає вікон, дверей, стелі над ліфтами. Можливо, я народився втретє».
Олексій Комільченко написав, що «лінь може бути корисною для здоров’я», адже він також планував того ранку виходити на пробіжку в парк Шевченка.
Журналістка Олена Холоденко у своєму тексті висвітлила, що її тягнуло до жовтого корпусу університету Шевченка: «Тягнули сюди й особисті щемливі спогади. І жовтий корпус, в якому навчалася. Понівечені кутові вікна – кафедра східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій. Колишня кафедра російської філології. Моя».
Киянка Олександра сказала, що парк Шевченка пов’язаний з її сином: «Я пам’ятаю як він маленьким мені тут сказав: «Мамо, я не можу більше спускатися з цієї гірки, я хочу з більшої. Я заплющила очі і він спустився, це була така дитяча перемога. На майданчику він вперше закохався у 5 років».
Наталія Сивоскула написала побажання для росіян: «Щоб кожний з вас прокидався кожен день зі страхом за своїх дітей, за свою шкуру! Ви все-одно не здатні відчувати те, що відчуває кожен українець».
«Ось ця вирва на дитячому майданчику в парку Шевченка коштує декілька мільйонів доларів. Люди визбирують між грудочок землі уламки ракети та розбирають на сувеніри, над вирвою – неприємний хімічний запах», – йдеться в тексті Ольги Федорченко.
Людмила Губіанурі поділилась спогадом зі свого дитинства: «У якусь мить не впоралася з емоціями та на зльоті чергового перуету на повній швидкості впала у калюжу саме на цій площадці. Навзніч, у червоному пальті. Боже, як як вбивалась та голосила! Не знала я тоді, що прийде час, ми знімемо ото все радянське гівно з себе, та будемо страшенно красивими, і ніякі калюжі зі свинями нам не завадять».
«Вам всеодно кінець, «братній народ», і він дуже близько», – таку думку висвітлила киянка Інна Гордієнко після обстрілу Києва 10 жовтня.
Фото: Відкриті джерела
