Про це повідомляє Bild, який отримав у своє розпорядження секретний лист генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша до російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, датований 28 серпня.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш пропонує Росії чотири пункти угоди, які, за його словами, допоможуть розв’язати продовольчу кризу, викликану війною.

Перший пункт передбачає, що Російському державному банку буде дозволено повернутися до SWIFT. Для цього ООН планує використовувати спеціально засновану дочірню компанію підсанкційного російського банку.

Другий пункт передбачає, що ООН хоче застрахувати російські кораблі від українських атак. Для цього ООН планує створити спільну страхову компанію з Lloyd’s.

Третій пункт передбачає, що Росії мають повернути заморожені гроші. ООН планує допомогти російським компаніям з виробництва добрив повернути активи, які були заморожені санкціями.

Четвертий пункт передбачає, що буде відновлено дозвіл російським кораблям причалювати до портів ЄС. ООН планує спростити процедуру видачі дозволів на доступ російських суден до портів ЄС.

Росія поки що не погодилася на пропозиції ООН.

Український уряд заявив, що ці пропозиції є “неймовірною образою” і “нагородою за агресивну поведінку Росії”.

Чому зернова угода важлива для інших країн

Зернова угода, яка була підписана між Україною, Росією, Туреччиною та ООН у липні 2022 року, була припинена в серпні 2023 року. Ця угода передбачала експорт зерна з українських портів через Чорне море.

Припинення угоди призвело до глобальної продовольчої кризи. Україна є одним із найбільших світових виробників пшениці, кукурудзи та соняшникової олії. Блокування українських портів призвело до того, що мільйони тонн зерна застрягли в Україні, не маючи можливості потрапити на світовий ринок.

Через припинення зернової угоди ціни на зерно та інші продукти харчування зросли в усьому світі. Це призвело до зростання рівня бідності та голоду в багатьох країнах.

Уряди різних країн намагаються розв’язати проблему продовольчої кризи. Вони шукають альтернативні шляхи експорту українського зерна, зокрема через залізницю та Дунай. Однак ці шляхи є менш ефективними, ніж морський транспорт.

Фото: Відкриті джерела