Про це заявила речниця адміністрації президента Південної Кореї Кан Ю Чжон, передає Yonhap.

За її словами, твердження української сторони про те, що Південна Корея допомагає Росії компенсувати втрату нафтопереробних потужностей, є неправдивими. Вона наголосила, що в оприлюднених даних не були перевірені ключові деталі окремих транзакцій — зокрема сторони угод, країна походження товару та кінцевий покупець.

У Південній Кореї заявили, що уряд перевіряє інформацію та вживатиме необхідних заходів, якщо виявить порушення.

Водночас представник Управління нацбезпеки при президентові Південної Кореї зазначив, що офіційна статистика торгівлі за період із серпня 2025 року до серпня 2026-го не фіксує експорту з країни до Росії дизельного пального, бензину чи авіапального.

Напередодні уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що постачання пального з Південної Кореї допомагало Росії компенсувати наслідки українських ударів по її нафтопереробних заводах.

Заява Власюка пролунала після публікації The Guardian.

Видання повідомило, що в липні-серпні 2026 року з Південної Кореї до Росії поставили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизельного пального. За даними журналістів, у серпні на Корею припадало близько 31% російського імпорту пального, а частину вантажів перевозили танкери, проти яких Велика Британія та ЄС запровадили санкції.

Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Україна має власні дані про постачання пального з Південної Кореї до Росії та вже звернулася до Сеула за поясненнями.

Що передувало?

Нагадаємо, дипломатичний скандал спалахнув між Україною й Південною Кореєю після того, як 23 вересня 2026 року Президент України Володимир Зеленський під час свого виступу на Генеральній Асамблеї ООН публічно заявив, що Україна передала Сеулу двох полонених бійців КНДР.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та МЗС країни звинуватили Україну в грубому порушенні двосторонньої домовленості про повну конфіденційність.

Українська сторона спершу заперечила наявність формальних зобов’язань щодо нерозголошення, зазначивши, що демократичне суспільство має право знати про долю полонених, а самі деталі спецоперації не розкривалися. Радник президента Дмитро Литвин заявив, що тримати такий факт у таємниці було б «дивно». Згодом ОП уточнив, що Сеул попереджали про намір Зеленського згадати цей факт в ООН.

Згодом Міністр закордонних справ України Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» та висловив сподівання, що її вдасться врегулювати найближчим часом. Однак Південна Корея не задоволена вибаченнями Києва.