16 липня 2024 парламент ухвалив закон №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній. “За” це рішення проголосував 261 народний депутат.
Навколо скасування переведення годинників точилися дискусії, що тривали роками — вперше на цю тему почали говорити ще на початку 1990-х. КИЇВ24 розповідає, хто вигадав перехід на літній та зимовий час, коли це почали робити в Україні та чому скасувати це рішення було складно.
Хто першим перевів стрілки годинників
У багатьох джерелах зазначено, що стрілки годинників почали переводити лише у XX столітті, а найголовнішими прихильниками цього рішення був СРСР. Однак, це не зовсім так.
Першим ідею переведення годинників на літній час запропонував ще Бенджамін Франклін — у 1784 році він присвятив цьому рішенню окрему публікацію. Він підрахував, скільки годин парижани витрачають на сон вранці, коли сонце вже зійшло, і скільки увечері спалюють свічок, перш ніж лягти спати. Проте тоді вона не знайшла сталого відгуку, можливо через те, що у США різні часові пояси. Друга причина досить банальна: далеко не всі американці на той час могли дозволити собі мати точний годинник вдома.
Вдруге цю проблему порушив вже архітектор з графства Кент (Велика Британія) Вільям Віллет у 1907 році. Він помітив, що у вранішній час віконниці багатьох будинків закриті, адже люди ще спали. Архітектору стало шкода такої марної витрати денного світла, через що він почав кампанію у британському парламенті за ухвалення закону про зміну часу на літній та зимовий.
У 1907 році він навіть випустив брошуру “Марна витрата денного світла”. Однак Віллет запропонував дуже складну схему: переводити годинники потрібно було на 80 хвилин вперед (4 рази по 20 хвилин) а влітку — назад. Цю ідею в парламенті не підтримали, хоча архітектору вдалося навіть зібрати лобі з прихильників такого рішення.
Однак вже у 1908 король Едвард VII оголосив, що у королівському маєтку Сандрінґем усі переводять годинники на літній час — тобто, на годину вперед. Таким чином, це рішення діяло на 7900 га королівства (саме стільки склала площа маєтку).
Україна першою у світі перейшла на літній час
Так, і тут українці — перші! Під час Першої світової війни, 30 квітня 1916 року, на Закарпатті Буковині, Галичині та Волині (ці території тоді входили до складу Австро-Угорщини) офіційно перевели стрілки на годину вперед. 1 жовтня 1916 року — на годину назад. 6 квітня 1919 літній час впровадили й в Українській Армії, а також на всій території країни з 13 квітня по 14 вересня, починаючи з 13 квітня 1919.
Вже у 1917 році до цього рішення приєдналась Велика Британія, а 19 березня 1918 року відповідний указ ухвалив Конгрес США (але тільки на період війни у літній час).
Чому Перша світова підштовхнула до переводу годинників? Усе просто — практичні американці розрахували, що чим більше денного світла, тим вища економія палива. Війна стала великим тягарем на економіку багатьох країн, тому уряди один за іншим приєднувались до ініціативи заощадження палива та електроенергії.
США скасували своє рішення про переведення годинника під час війни лише у 1966, закріпивши перехід на літній час у мирний період.
Як було при СРСР
У 1917 більшовики теж звернули увагу на нібито економію палива та електроенергії, яка відбувається при переведенні годинників. Однак до цього питання повернулися лише у 1930 році, коли зміщення часу на годину вперед застосували на рік та називали цей час “декретним”.
Скасували це рішення лише у 1981, коли запровадили сезонні відмінності між літнім та зимовим часом, але й декретний не скасували. Таким чином, влітку час в СРСР відрізнявся від поясного на цілих дві години. Скасували “декретний час” в Україні лише у 1990 році. Після цього у парламент внесли перші ініціативи щодо скасування переведення годинників. Так відкрилися роки суперечок та дискусій.
У 1996 була оприлюднена постанова уряду “Про порядок обчислення часу на території України”, де закріпили перехід на літній та зимовий час.
Переведення годинників в Україні: епопея довжиною в 13 років
За 15 років після рішення Кабміну тема скасування переведення годинників знову стала актуальною. 20 вересня 2011 Рада вирішила затвердити в Україні літній час, але це рішення викликало невдоволення в західній Україні, адже там сонячний час дуже відрізняється від інших регіонів (адже сонце встає пізніше). У жовтні 2011, після тривалих дискусій та пошуків виходу з ситуації, Рада визнала проєкт як той, “що втратив чинність”.
Ще раз це питання порушували напередодні Євро-2012, але рішення так і не ухвалили у потрібні терміни.
До цього питання повернулися лише у 2020 році. Згідно з проєктом, 25 жовтня 2020 Україна мала останній раз перейти на зимовий час. Однак законопроєкт через коронавірус та карантин, “пролежав” в парламенті до березня 2021. У першому читанні за нього проголосувало 277 депутатів, а вже у другому — усього 212. Після цього проєкт направили на повторне читання, а згодом фокус уряду змістився на загрозу широкомасштабного вторгнення Росії.
Зауважимо, що питання переведення годинників завжди мало два найголовніших аргументи “за” та “проти”. Користь переходу на літній та зимовий час обумовлювали нібито економією електроенергії, а шкоду — проблемами зі здоровʼям. Розберімось, які з цих аргументів — правда, а які ні.
Користь переходу на зимовий та літній час
Дослідивши тему переведення годинників та досвіди інших країн, вдалося викреслити 3 головні аргументи, які підкреслюють користь переходу на зимовий та літній час.
Менше злочинів та ДТП, більше активного життя. Річ у тім, що при переведенні годинників назад, люди залишаться без денного світла вже о восьмій вечора. Темні вечори можуть спровокувати злочинців “виходити на полювання” – тобто, влаштовувати пограбування перехожих, бійки та дебоші. Окрім того, ранні сутінки можуть суттєво підвищити кількість ДТП.
Економісти з США Дженніфер Долеак та Ніколас Сандерс виявили, що кількість пограбувань скоротилася приблизно на 7% загалом і на 27% у вечірні години після весняного переведення часу. Крім того, денне світло ввечері робить поїздку безпечнішою для бігунів та людей, які вигулюють собак. Взагалі, літній час робить життя більш активним.
Це зазначив також доцент кафедри економіки в Університеті Саймона Фрейзера Гендрік Вольф. Він стверджує, що через літній час 3% людей стали більше відпочивати на свіжому повітрі.
На роботу їхати у спеку, повертатись в темряві. Це ще одна проблема переведення годинників: якщо скасувати літній час, на заході Україні сонце сходитиме вже о 3-й ранку. Зайвий час спричинить ще більше нагрівання повітря. Для тих, хто вирушає на роботу о 8-9 ранку, це може бути суттєвою проблемою, особливо якщо врахувати аномальну спеку, яка щойно пішла з України. Синоптики прогнозують, що такі високі температури будуть в Україні щорічно, а тому переведення годинників лише поглибить проблему.
Варто також зазначити, що сутінки починатимуться о 19:30-20:00 вечора, тому багато людей повертатимуться додому вже в темряві. Це може позбавити тих, хто працює, вечірнього дозвілля та відпочинку на свіжому повітрі під час заходу сонця.
Економія електроенергії. До 1980-х років XX століття економія вуличного та хатнього освітлення при переведенні годинників була вагомою причиною на користь цього кроку. Однак поступово цей аргумент почав слабішати, адже вуличні ліхтарі багато де замінили на LED-лампи, а замість вугілля та газу почали використовувати електроенергію, яку виробляли ТЕЦ та АЕС, що було значно дешевше.
З 2022 року питання заощадження електроенергії є нагальним для України. Зайвий час електричного освітлення, якщо відмовитись від переведення годинників, може значно ускладнити й без того критичну ситуацію з електроживленням.
До речі, щойно ініціативу щодо скасування переведення годинників підтримали в Раді, одразу ж активізувалися й науковці. Так, представники “Академії наук вищої школи України” звернулися до президента України Володимира Зеленського, закликаючи ветувати закон про переведення годинників.
Вони звернули увагу, що немає авторитетних досліджень щодо шкоди здоровʼю через перехід на літній та зимовий час. Автори звернення також зауважили, що питання зменшення енергетичних витрат все ще є актуальним й це зафіксовано у рекомендаціях Європейської економічної комісії. Адже за новим законом, у Києві відтепер світатиме вже о 3-й годині ранку, а сутенітиме о 20:00 вечора (зараз — о 04:00 та о 21:00 відповідно).
“Це відчутно збільшить витрати установ, підприємств і домогосподарств на електричне освітлення у вечірні години навесні, влітку та восени, що матиме особливо відчутний ефект в умовах постійних відключень електроенергії, спричинених руйнуваннями енергетичної інфраструктури”, – зазначив президент Академії Олександр Наконечний.
Водночас питання заощадження електроенергії все ж залишається не доведеним. Наприклад, аналітик енергетичних ринків Максим Білявський підкреслює: переведення стрілок допомагає заощадити лише 2% від обсягів електроенергії та це не результат, а статистична похибка.
Як переведення годинників шкодить здоровʼю
Якщо ви зайдете у пошукову систему Google та залишите запит “переведення годинників” — вже за першими посиланнями побачите велику кількість порад, як убезпечити себе від наслідків переходу на літній чи зимовий час, поради з вирівнювання сну та тиску. Попит на ці поради вже вказує на чималу шкоду для здоровʼя від переведення стрілок.
Саме цим фактором й обумовлений законопроєкт про скасування переведення годинників, адже, як йдеться у пояснювальній записці, “зміни часу повʼязані з захворюваннями серцево-судинної або імунної систем, оскільки вони переривають біологічні цикли”.
До групи ризику через переведення годинників входять ті українці, що мають серцево-судинні захворювання. Зауважимо, що саме серцеві хвороби є однією з головних причин смертей в Україні. У статистиці на 2021 рік хвороби серця є головним фактором смертності – 18,6 млн смертей у 2019 році.
Також люди можуть відчувати наступні симптоми при переведенні годинників:
- Втома.
- Втрата концентрації.
- Невчасний апетит.
- Дискомфорт шлунково-кишкового тракту.
- Загострення серцево-судинних проблем.
- Переміна настрою.
Президент громадської організації “Українська асоціація медицини сну”, кардіолог і сомнолог Юрій Погорецький каже, що годинник переводити не потрібно.
Не потрібно переводити час восени в один бік, весною — у другий. Було доведено фахівцями, що це сприяє погіршенню процесу сну пацієнтів, особливо з багатьма хронічними захворюваннями. Всесвітня спільнота сомнологів, нейрофізіологів, лікарів стверджує: не потрібно цього робити, треба жити у своїх часових поясах і не порушувати свої циркадні ритми.
За словами Погорецького, у цей момент збільшується кількість інсультів, інфарктів, психоневрологічних хвороб, суїцидів, а також засинання за кермом, що може додати також сумну статистику травм та смертей через ДТП.
Літній “московський” час: розвінчуємо фейк
Ще з 2011 року у мережі ширяться думки, що відмова від зимового часу для України – це вираження підтримки Росії, адже години доби в літній час зрівняються. Це обговорювали й у 2024 році – зокрема, й науковці з Академії наук вищої школи України також зауважили цей фактор у своєму зверненні. Проте, це великий міф, який гуляє інтернетом вже кілька років поспіль.
У широку площину він вийшов у 2021 році, у розпал обговорення відмови від літнього часу. На той момент посол Євросоюзу в Україні, естонець Матті Маасікас навіть напівжартома прокоментував цю тему: “Відносини між Україною та ЄС лишаються чудовими, незалежно від обраного часу”. Ця фраза накидала до ватри дрова та ще більше скріпила суперечки навколо законопроєкту.
Однак, “за часом Росії”, а правильніше – у часовому поясі GMT+3 живуть деякі країни Європи й після того, як Євросоюз відмовився від переведення годинників. Цими країнами стали Естонія, Литва та Латвія, які залишилися у поясі GMT+3 саме через економічну невигідність переведення стрілок та особливості клімату.
