Про це повідомляє Укрінформ.
«Війна іде не лише на передовій, йде ще і гібридна війна, коли наш східний сусід намагається знищити не лише територію, а й нашу самоідентичність, духовність, культуру. Нам нав’язується диктат ідеології руського миру, і от зараз ми повертаємо світу першу оперу одного із засновників професійної української музики, композитора європейського рівня, який значно вплинув на розвиток світової музичної культури — Дмитра Бортнянського», – зазначив автор проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», народний артист України, диригент Національної опери України Герман Макаренко.
Він наголосив, що Росія не одне століття намагалася перефарбувати і вкрасти найкращих митців не лише України, але й взагалі світового рівня — Івана Айвазовського, Іллю Репіна, Казимира Малевича, Архипа Куїнджі, Миколу Гоголя, Максима Березовського, Семена Гулака-Артемовського і звичайно Дмитра Бортнянського.
«Наш проєкт – це внесок української музичної громадськості в боротьбу з російським агресором і деокупацію нашої вітчизняної культури. Щоб ми самі відчули й оцінили, які перлини, які скарби європейського і світового рівня створював наш народ протягом багатьох століть і тисячоліть», – наголосив Макаренко.
Нещодавно рукопис знайшла музикознавиця Ольга Шуміліна в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), де зберігаються рукописні колекції португальського королівського двору.
«Віднайдення опери «Креонт» – це неймовірно щаслива подія, важлива для української сучасної культури, тому що нам необхідно відроджувати невідомі пласти давньої музики, яка зберіглася лише почасти. Я шукала не Бортнянського, а втрачену оперу Максима Березовського, творчість якого досліджую. Ці композитори – сучасники, вони творили в одну епоху, відповідно, їхні твори можуть перебувати в одних архівах. І дуже добре, що вона знайшлася саме в архіві Португалії, тому що якби вона відшукалася в Росії (а там дуже багато матеріалів Бортнянського, оскільки він мешкав у Санкт-Петербурзі і очолював петербурзьку придворну капелу), думаю сьогодні цієї прем’єри б не було», – розповіла Шуміліна.
Прем’єра відбулася за підтримки Міністерства закордонних справ України, під патронатом ЮНЕСКО, який особисто надала генеральна директорка Одрі Азулє, а також під патронатом загальноєвропейської федерації асоціацій Європа Ностра, що відповідає за збереження Європейської культурної спадщини.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс) перед прем’єрою вручив Герману Макаренку та Ользі Шуміліній свідоцтво про державну реєстрацію авторського права аранжування опери «Креонт».
У світовій прем’єрі опери «Креонт» взяли участь Національний президентський оркестр, Національна заслужена академічна капела України «ДУМКА». Виконавці: Сергій Бортник (Креонт), Ольга Фомічова (Антигона), Данило Коток (Гемон), Станіслав Пащук (Адрасто), Маргарита Білокіз (Ісмена), Ольга Шадріна-Личак (соло на клавесині).
