Про це він сказав у інтерв’ю Politico.
Ми вже давно наголошували: якщо не вистачає боєприпасів або обладнання в ЄС, то слід купити все це деінде й передати Україні. Зараз важливо, щоб Україна продовжувала воювати, отримуючи те, що їй потрібно.
Питання про те, чи всі боєприпаси, які ЄС хоче передати Києву, повинні виробляти компанії в Євросоюзі й Норвегії, було суперечливим від самого початку ініціативи про один мільйон снарядів. Франція, яка має найбільший оборонний сектор у ЄС, наполягала на суворих обмеженнях залучати до ініціативи набої не з ЄС.
Інші країни, зокрема Швеція і країни Балтії, були більш відкриті до купівлі снарядів за межами Європи.
Нашим головним викликом зараз є не так витрати на оборону, які ми збільшуємо, як те, де ви можете знайти обладнання для поповнення своїх запасів, для переозброєння своїх сил оборони. Слід брати до уваги те, що війна в Україні триватиме довше, ніж можна було передбачити півтора року тому.
Президент Латвії також висловив занепокоєння, що проблеми в ЄС можуть вплинути на США, де допомога Україні також стикається з політичними труднощами.
Коли я розмовляю з американцями, мене трохи турбує те, що вони живуть під враженням, ніби Європа дає недостатньо, хоча насправді ми витрачаємо на Україну, якщо об’єднати і військові, і всілякі програми, більше, ніж Сполучені Штати.
Нагадаємо, 14 жовтня очільник МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що Європейський Союз не зможе виконати свого плану з постачання мільйона артилерійських снарядів в Україну до березня 2024 року через стан оборонного виробництва й бюрократичні перепони.
Як відомо, в ЄС попереджають, що перемога над Росією не буде швидкою, а допомога США Україні, ймовірно, скоротиться. Саме тому держави Євросоюзу мають бути політично готовими на цьому тлі продовжувати підтримувати Україну.
Водночас 14 листопада в Німеччині заявили, що мета Європейського Союзу з постачання Україні 1 млн снарядів не буде досягнута. Зазначають, що причина в обмеженому виробництві боєприпасів у ЄС.
