Збитки від українських ударів по російському енергетичному сектору за останні пів року склали не менш ніж 60 млрд рублів, або $658 мільйонів.

Про це йдеться у дослідженні “Радіо Свобода” спільно з проєктом Frontelligence Insight та групою волонтерів на основі аналізу понад 100 супутникових знімків.

Також за цей же період було пошкоджено або повністю знищено десятки російських військових об’єктів.

При цьому, зазначають дослідники, реальна шкода російській енергетиці та економіці може бути вищою. Наведена оцінка – мінімальна, вона ґрунтується на доступних для верифікації даних: супутникових знімках, відеозаписах з місць атак і випадках, коли російська сторона сама підтверджувала ушкодження.

Оцінюючи збитки, завдані українськими ударами по військових об’єктах, команда Frontelligence Insight аналізувала атаки з погляду їхнього впливу на хід війни, а не вартості знищеної техніки чи боєприпасів.

Для оцінки атак, що відбулися з 1 вересня 2024 року до 12 лютого 2025 року, використовувалася база даних, складена на основі матеріалів проєкту GeoConfirmed, що займається геолокацією інцидентів війни.

Не менш ніж 67% ударів ЗСУ досягли мети. В інших випадках результат атак залишається невідомим або не піддається верифікації.

Найбільша кількість успішних ударів по об’єктах усередині Росії та на окупованих територіях була зафіксована у листопаді 2024 року.

Якщо спочатку українські удари частіше припадали на військові об’єкти (переважно йдеться про склади боєприпасів), то поступово вектор зміщувався на нафтові чи газові сховища, а також нафтогазопереробні заводи: у січні дві третини від усіх верифікованих ударів припало саме на них.

Найчастіше українські дрони чи ракети вражали ціни на відстані в діапазоні 100-150 км. Трохи менше ударів було завдано у діапазонах 150-200 та 50-100 км. Ще рідше зустрічаються удари в діапазоні 450-500 км (у цій зоні досить багато російських НПЗ і військових складів).

У діапазоні 850-900 км було всього чотири удари, три з яких припали на Чечню: там були пошкоджені будівлі Університету сил спецпризначення імені Володимира Путіна та казарми місцевого ОМОНу. Ще один удар у цьому діапазоні припав на Ленінградську область, порт Усть-Луга. Кілька дронів успішно подолали відстань понад 1000 км.

Найчастіше середня відстань до мети не перевищує 650 кілометрів.

“Радіо Свобода” нарахувало за пів року 25 ударів по російських нафтогазових виробництвах та місцях зберігання вуглеводнів. 12 із них припали на нафтосховища, 9 – на нафтопереробні заводи (НПЗ).

Унаслідок цих атак, за підрахунками журналістів, було знищено 50 та пошкоджено 47 резервуарів з нафтою.

Збитки від знищення резервуарів склали від 3,4 млрд до 8,6 млрд рублів. У переважній більшість випадків, зазначають журналісти, знищені і навіть незначно пошкоджені резервуари так і не були відновлені.

Газосховища порівняно з нафтосховищами практично не зазнавали атак. Це, найімовірніше, пояснюється низькою вартістю газу. Єдиний удар по газовому сховищу – Казанській кущовій базі зріджених газів – у січні 2025 року, за підрахунками аналітиків, завдав збитків максимум $74 000 або 6,5 млн рублів в основному шляхом вартості обладнання, а не згорілого газу.

Схожа за обсягом знищеної продукції (465 кубометрів) атака на нафтосховище в Осіньях (Пермський край) завдала майже вчетверо більше втрат – близько $250 000.

Нагадаємо, що, за підсумками 2024 року, Європейський Союз імпортував з Росії 5,34 млн тонн продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК), а загальна сума постачань перевищила 2,5 млрд євро.