Вони — не слабка чи красива стать, а справжня міць і незламність — жінки, що мужньо стоять на передовій — борчині, воячки, бійчині, сержантки, парамедикині. Війна покликала на фронт не лише чоловіків, тому головний виклик для української мови — утворити правильні фемінітиви для окреслення назв жінок за посадою, званням, покладеними на них обов’язками.
Сучасні словники чітко фіксують: вояк — той, хто воює, б’ється з ворогом; боєць, воїн, та друге значення — рядовий військовослужбовець в армії, солдат.
Відповідно, безпомилковий фемінітив творимо за допомогою найбільш популярного способу — додавання суфікса к, тобто воячка. Порівняймо з уже усталеними в мові найменуваннями жінок за родом діяльности: учителька, лікарка, директорка.
Ця форма давно побутує як у художній, так і науковій літературі.
Приклад: Пригадала Марійка Павла, цілу справу, що за неї вони змагаються і ясно усвідомила положення. Вона ж воячка. (Улас Самчук).
Також маємо іменник войовник, правильний фемінітив — войовниця. І не потрібно заперечувати чи казати, що погано звучить, адже в мові активно побутують подібні за будовою слова “садівниця”, “трудівниця”, “помічниця”.
Приклад: Камілла – страшна войовниця, І знахурка, і чарівниця. (Іван Котляревський).
Також відповідником до іменника чоловічого роду воїтель є лексема воїтелька, а від слова воїн можемо сміливо утворювати фемінітив воїнка.
Ще маємо співзвучні назви осіб чоловічого роду — боєць і борець, жінок називаємо бійчиня й борчиня. Використаний тут суфікс –ин- створив слова “продавчиня”, “кравчиня”, філологиня”.
Військовослужбовиця та військовичка — це фемінітиви до слів військовослужбовець, військовик.
Як називати правильно військові звання
Солдат — солдатка. Раніше цей іменник мав значення дружина чи вдова солдата.
Сержант — сержантка.
Офіцер — офіцерка.
Лейтенант — лейтенантка.
Капітан — капітанка.
Майор — майорка.
Підполковник, полковник — підполковниця, полковниця.
Відомо, що суфікси -Ш- та -Х- є небажаними для утворення фемінітивів, адже вони надають слову відтінку зневажливості, згрубілості. Капітанша, офіцерша, генералиха є неправильними формами.
Правильно говорити так таким чином:
Тетяна Остащенко стала першою бригадною генералкою ЗСУ.
Станом на 1 березня 2023 року в Збройних Силах України служать майже 7 з половиною тисяч офіцерок.
Найбільше число бійчинь — у Сухопутних військах. Їхня кількість становить понад 16 тисяч військовослужбовиць.
Наостанок трішки про назви людей, без яких би теж не втримався фронт — парамедики, волонтери. Дуже часто – це представниці жіночої статі, тому правильно іменувати їх парамедикинями й волонтерками.
Приклади:
На “Іграх нескорених” принц Гаррі проявив особливу увагу до української парамедикині Тайри.
Волонтерка Алла Мартинюк безупинно допомагає фронту ще з 2014 року.
Отже, продовжуймо боротися за існування українського слова та вірмо в незламність наших захисників і захисниць!
Автор: Ірина Коваленко.
