Про це в етері КИЇВ24 розповів професор Інституту радіоактивності навколишнього середовища Фукусімського університету Марк Железняк.
За нашими розрахунками, у випадку руйнування, навіть значного, не може бути великого затоплення. На Оболоні, яка найближча, може бути підняття рівня води в Оболонських озерах, а на вулицях Оболоні може бути підняття на пів сантиметра. Зона, яка може бути затоплена, якщо спускатися нижче по Дніпру, це на лівобережжі – Русанівські сади, тому що там недобудована дамба, яка захищала сади від високої повені.
Він пояснив, що це кордон між Русанівськими садами та Микільською Слобідкою. Професор додав, що вода може зайти у випадку прориву через недобудовану дамбу.
Але це не буде такий вал моментальний, як у фільмах-катастрофах. Це буде продовжуватись від початку руйнування ГЕС більше, ніж пів доби. І в будь-якому випадку висота води не може піднятися вище 2,5-3 метри, за найгіршим сценарієм.
Нагадаємо, під час російського обстрілу 26 серпня було завдано удару по Київській ГЕС у Вишгороді. Як повідомляв керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко, загрози прориву греблі немає.
«Щодо греблі Київської ГЕС – загроз немає. Зруйнувати її ракетами неможливо. Порівнювати з Херсонщиною не варто – там був підрив зсередини. Росіяни інформаційно використовують цю тему для нагнітання паніки, не більше», – зазначив він.
