Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Ради ЄС.

“Сьогодні Рада ЄС ухвалила обмежувальні заходи, спрямовані проти білоруської економіки, з огляду на участь режиму в незаконній, неспровокованій і невиправданій агресивній війні Росії проти України”, — йдеться у повідомленні.

Як зазначається, ці комплексні заходи спрямовані на віддзеркалення кількох обмежувальних заходів, які вже діють проти Росії, і таким чином розв’язують проблему обходу санкцій, який “виникає внаслідок високого ступеня інтеграції, що існує між російською та білоруською економіками”.

Торгівля

Крім цього, Рада ЄС продовжує заборону на експорт товарів і технологій подвійного/передового призначення, а також запроваджує подальші обмеження на експорт товарів, які можуть сприяти збільшенню промислового потенціалу Білорусі.

Подальші обмеження також вводяться на експорт до Білорусі товарів і технологій морського судноплавства, а також предметів розкоші.

“Що стосується імпорту, буде заборонено імпорт прямо чи опосередковано, купівлю чи передачу саме золота та алмазів з Білорусі, а також гелію, вугілля та мінеральних продуктів, включаючи сиру нафту”, — зазначається.

Останній захід буде доповнено новою забороною на експорт товарів і технологій, придатних для використання в нафтопереробленні та зрідженні природного газу.

Послуги

До того ж Рада ЄС забороняє надавати певні послуги Білорусі, її уряду, державним органам, корпораціям чи агентствам, а також будь-якій фізичній чи юридичній особі, яка діє від імені чи за їх вказівкою:

  • бухгалтерські послуги, аудиторські послуги, включаючи державний аудит, бухгалтерські послуги, податкові консультаційні послуги, консультаційні послуги з питань бізнесу та управління та послуги зі зв’язків з громадськістю;
  • архітектурні та інженерні послуги, а також консультаційні послуги з ІТ та юридичні консультації;
  • послуги з реклами, дослідження ринку та опитування громадської думки, а також послуги з тестування продукції та технічної перевірки.

Транспорт

Рада ЄС розширює заборону на перевезення вантажів автомобільним транспортом по території ЄС на причепах і напівпричепах, зареєстрованих у Білорусі, у тому числі на вантажівках, зареєстрованих за межами Білорусі.

“Щоб мінімізувати ризик обходу санкцій, операторам ЄС, які належать 25% або більше білоруській фізичній або юридичній особі, має бути заборонено ставати автотранспортним підприємством або перевозити товари автомобільним транспортом в ЄС, в тому числі транзитом”, — додається в документі.

Антиобхід санкцій

Це рішення, як зазначається, вимагає від експортерів ЄС включити до своїх майбутніх контрактів так звану “статтю про заборону Білорусі”, за допомогою якої вони договірно забороняють реекспорт до Білорусі або реекспорт для використання в Білорусі чутливих товарів і технологій, бойових товарів, вогнепальної зброї та боєприпасів.

Щоб мінімізувати ризик обходу санкцій, ЄС заборонить транзит через територію Білорусі товарів і технологій подвійного призначення, товарів і технологій, які можуть сприяти військово-технологічному зміцненню Білорусі або розвитку її сектору оборони і безпеки, товарів, які могли б сприяти збільшенню промислових потужностей Білорусі, товарів та технологій для використання в авіаційній чи космічній промисловості, а також зброї, що експортується з ЄС.

Крім того, щоб допомогти протистояти реекспорту бойових товарів, знайдених в Україні, або критичних для розвитку російських військових систем, було вирішено, що оператори ЄС, які продають такі бойові товари третім країнам, повинні запровадити механізми належної обачності, здатні виявити та оцінити ризики реекспорту до Росії та їх зниження.

“Нарешті, материнські компанії з ЄС повинні будуть докласти всіх зусиль, щоб гарантувати, що їхні дочірні компанії в третіх країнах не беруть участі в будь-якій діяльності, яка може призвести до результатів, яким намагаються запобігти санкції”, — зазначається в документі.

Захист операторів ЄС

Пакет також включає заходи, які дозволяють операторам ЄС вимагати компенсацію за збитки, заподіяні білоруськими фізичними особами та компаніями через застосування санкцій та експропріацію, за умови, що громадянин країни-члена або відповідна компанія не має ефективного доступу до засобів правового захисту, наприклад, згідно з відповідною двосторонньою угодою.