Про те, як вирішується доля історичних пагорбів, ішлося в сюжеті телеканалу «Київ».
Схили Дніпра на Володимирському узвозі входять у буферну зону об’єктів культурної спадщини світу: Софії Київської та Києво-Печерської лаври, та перебувають під наглядом ЮНЕСКО. Це справжня окраса міста. І зводити тут сучасні будівлі просто недоречно.
Не одразу й помітиш, але на пагорбах і досі стоять кілька старовинних споруд. Які у свій час відігравали визначальну роль у розвитку Києва.
Будівля верхньої насосної міської станції постачання питної води з Дніпра, 1880-ті рр.
На Володимирському узвозі, 6, на території першого київського водогону, власне, збереглася головна будівля. Вона дерев’яна. Це один з останніх зразків такої забудови взагалі тут у центрі – на Хрещатику, на Подолі.
Період побудови – вісімдесяті роки XIX століття. Це була станція, яка постачала воду у верхнє місто на Печерськ. На початку XX століття тут функціонував завод мінеральних вод. І мешканці Києва могли відчути себе на лікувальному курорті, не виїжджаючи за межі міста.
Історичні будівлі — це, як то кажуть, вершина айсберга. Головне – те, що приховане від людських очей. Адже під землею – величезний резервуар, у якому фільтрувалася вода, що надходила з Дніпра, і лише потім уже перекачувалася у водонапірну башту.
Активно ця система використовувалася до початку Другої світової війни, А потім у столиці почалася модернізація водопостачальної системи і про цю ділянку та інженерні будівлі на кілька десятків років усі забули. Та згодом з’ясувалося, що ласий шматок землі приглянувся великому бізнесу. Ба більше, у мережі з’явилися проєктні картинки майбутнього грандіозного будівництва на Дніпровських схилах.
Попередньо це мав бути елітний 5-зірковий готельний комплекс та ТРЦ.
«Настав момент Ікс, коли забудовник зрозумів, що пора діяти і на основі старих укладених договорів оренди з цільовим призначенням під будівництво торгово-офісного центру пішов у суд і попросив суд зобов’язати міськраду видати їм містобудівні умови і обмеження, щоб він зміг споруджувати тут те, що хотів споруджувати», – каже пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Юристи Київради намагалися пригальмувати плани забудовника, але зрештою програли спір в усіх інстанціях – і апеляцію, і касацію. Бізнесмени напевно вже нічого не боялися і навіть почали потроху розбирати дах старих споруд.
Та чи дійсно були враховані всі ризики майбутнього грандіозного будівництва?
«Це фактично поруйнує гори. Бо туди треба буде і дорогу, і транспорт і машини, комунікації перекопати там. Каналізацію, водопровід. Просто схил буде не схил, а квартал міський. І для забудовника це вкрай дорого, бо будувати на схилі – це не будувати в міському кварталі», – вважає архітектор Олег Гречух.
Але в цьому році депутати Київради вирішили переглянути рішення про оренду землі на сесії.
«Зі свого боку, ми не хочемо дати можливість забудувати ці пагорби і зберегти ті краєвиди, і ту автентичність міста, які є на сьогоднішній день у цьому місці», – запевняє Дмитро Білоцерковець, депутат Київради.
Представники бізнесу, звісно ж, відреагували на таке рішення. І поки все не вирішиться – ні про які будівельні роботи не може бути й мови.
«На даний момент жодних будівельних робіт нашою компанією не ведеться. Якщо такі варіанти і будуть знайдені, нами обов’язково буде залучено Мінкульт, Департамент культспадщини КМДА та орган управління ЮНЕСКО», – запевняють на запит телеканалу в компанії-забудовнику ТОВ «Етрекс».
Підприємці переконують – планують доводити своє право на ділянку виключно в законному руслі. Та й міська влада так просто не відступить.
На думку ж громадських активістів, будівлі треба відновити, і вони реально можуть стати ще одним магнітом для туристів.
Для столиці відновлення таких старовинних будівель не в новину. І вдалий приклад реновації не треба довго шукати. Це сучасний Музей води, який створений у колишніх водопровідних спорудах у Хрещатому парку.
Олександр Храпач
