Про те, як маленька школа в передмісті столиці стала великим прикладом відбудови краще ніж було, йшлося у сюжеті КИЇВ24.
У Мостищенській філії ліцею № 1 у Гостомелі вже місяць йде навчання. Про бойові дії на шкільному подвір’ї нагадує кілька вирв і посічені осколками дерева. Відкриття цієї школи місцеві називають дивом, в яке хоч і не вірили, але дуже чекали.
У лютому березні 22-го територія, на якій розміщена школа опинилася в українській лінії оборони і саме тут стояли позиції наших захисників та їхні танки. А там за річкою по них гатили вороги. І лише по території шкільного подвір’я було понад 15 прильотів, три з них у саму будівлю школи.
Саме такою у червні минулого року волонтери побачили школу вперше. І тоді про порятунок споруди мова не йшла. Будівлю готували до знесення, і з неї вивозили те, що вціліло. З великою ідеєю, але майже без грошей благодійники запропонували споруду зберегти.
Спочатку відбудували дах та стіни, перестелили підлогу та вставили вікна. Волонтери шукали кошти на відновлення постійно і звідусіль. Одні люди допомагали донатами, інші — фізичною силою та матеріалами.
«В нас фонд — це дві з половиною людини і волонтери. В нас нема якоїсь там конкретної фінансової підтримки і ми думали. Давайте ми оцей етап зробимо, а потім комусь віддамо, чи державі, чи якомусь великому фонду, який це зробить. І ми це зробили, і далі ти так..ну ладно, давайте далі робити. І ми ось так от з всього почали і якось сталося що ми самі це і закінчили», – розповів Олександр Кагал, директор благодійного фонду ГУРТУМ.
Та запустити відбудовану школу не могли — не було укриття. Його звели з нуля. Будівництво першої секції профінансувала діаспора українців в Японії, а з другою допомогли місцеві благодійники. Волонтери хотіли зробити так, щоб час перебування в укритті діти не асоціювали зі стресом та тривогою
«Це необов’язково мав бути гобіт-хаус. В даному випадку це було досить логічно, тому що ми зариваємося у землю, і що ми тут можемо зробити? Будиночок гобіта, він саме такий, тому що ми хочемо зробити якусь казку, і він мав бути всередині теж казковим і мав бути, як будиночок, справжній будиночок», – пояснив Кагал.
В укритті максимально може вміститися 70 людей. Воно має два виходи-входи, а ззовні є клітки, де навесні оселяться кролики. Волонтери хотіли оздобити декором і сховище всередині. Та зробити це не дозволили будівельні норми. Тож просто прикрасили стіни малюнками.
Нині у будівлі школи отримують знання 130 учнів. Діти навчаються у дві зміни, і їх привозять ще й з сусідньої Горенки, навчальний заклад там поки не відкрили. Волонтери ж відновлюють в регіоні ще кілька об’єктів. Однак і цю школу вдосконалюватимуть. Та згодом планують перетворити на справжній артоб’єкт.
Юлія Махових
