Про серію знімків, яка має назву “Іноді я фотографую війну” та про те, як треба змінювати культуру вшанування полеглих бійців йшлося в сюжеті КИЇВ24.
Максим Кривцов з позивним “Далі” відомий багатьма своїми гранями. Учасник Революції Гідності, воїн АТО, поет, та навіть фотограф. Аби всі могли побачити знімки полеглого Максима, відкрили виставку. Організатори назвали її так, як підписував свої фото в соцмережах сам Макс – “Іноді я фотографую війну”.
Волонтерку Ганну Морозову з Максимом звів випадок. Але це знайомство змусило волонтерку назавжди запам’ятати “Далі”. І навіть після його смерті нести його наративи, творчість суспільству.
«Ми з ним познайомились по телефону взагалі, тому що я його набрала – потрібно було передати гуманітарну допомогу, і він сказав «Я Мксим», а потім «ой, я Далі». Я так запам’ятала, потім вони приїхали і я запам’ятала тільки очі. Ми передали їм гуманітарну допомогу і вони поїхали працювати, а ми собі працювали далі в себе. Тому, просто великі очиська, в які ти дивишся і все. У нас на фотографіях тут можна побачити, в принципі в соцмережах дуже багато фотографій з Максимом і всі завжди акцентують увагу на його погляд», – розповіла волонтерка і виконавча директорка Фонду імені Максима Кривцова.
Ганна каже, “Далі” завжди акумулював навколо себе творчих, свідомих людей. Саме тому зараз його поезія живе. Рядки віршів Кривцова звучать у піснях відомих українських гуртів та виконавців — Вів’єн Морт, Юркеш та багато інших. Весь здобуток Макса планують популяризувати, заснувавши фонд на його честь.
«Основна наша задача – це збереження пам’яті про Максима. Саме організація культурних подій, читань, говорити про Максима, розповідати про його творчі доробки. Тому що, насправді, крім віршів, які ми зараз можемо читати, у нього ще є доробки, є фотороботи, також у нас діє виставка, яка зараз успішно їздить по всій Україні. Тобто, нам є що показувати, що говорити – це наша перша місія фонду. Друга місія буде – підтримка ветеранської військової літератури», – розповіла Морозова.
Батьки, друзі та всі, хто знайомий з творчістю Макса, підтримують цю ініціативу. Їх мета — змінити підходи до вшанування полеглих українських бійців. Не згадувати їх раз на рік візитом на кладовище, а засновувати благодійні ініціативи, заходи, організовувати збори та творчі вечори.
«Він загинув, але загинув за життя і тепер розцвітає, розвів фіалками, розцвітає на такій зустрічі словами своїх віршів, фотографіями, знімками, які він робив. Тут, до речі, дуже багато таких знімків, які ще не були на виставках – знімки ще з далекого 2015, 2016, 2017, 2018 року», – розповіла під час відкриття виставки мати полеглого поета.
Максим залишив по собі безліч віршів, які мають прочитати українці. Запит на це є, адже його книгу під назвою “Вірші з бійниці” визнали однією з найкращих книжок 2023 року за версією Українського ПЕН.
«Дуже важливо говорити про людей, коли вони біля нас, коли живі, коли вони можуть відчути цю любов. Тому що, роблячи всі ці події, я дуже часто думаю, як би Максим реагував на ту чи іншу подію, як би це його тішило, смішило…Тобто це дуже важливо робити вчасно, тому що зараз, викорінюючи російське, нам потрібно максимально допомагати українським митцям показувати себе, щоб люди могли читати, бачити, чути, тому що запит такий є», – каже Ганна Морозова.
Не лише Ганна займатиметься популяризацією творчості Максима Кривцова. Це ціла спільнота людей, які познайомившись з Максом, не змогли його забути. Вони будуть тримати в голові рядки віршів, і ностальгуючи, їстимуть чипси та питимуть колу так, як це заповідав сам “Далі”.
Анастасія Халецька
