Відвідувачі «Укрпошти» обурюються сусідством патріотичних марок і періодики мовою ворога. У мережі розгорівся скандал, що саме державна установа популяризує і продає журнали російською. Низку дописів можна знайти під хеттегом «#кросворди внє палітікі». Про це йшлось в сюжеті телеканалу «Київ».

Перевірка кількох столичних відділень журналістами підтвердила дописи користувачів. Без проблем можна купити російською і сканворди, і газети. І це не старенькі видання, які завалялися з довоєнних часів. Дата друку липень-серпень цього року.

«Це немов роздвоєння особистості, бо з одного боку «Укрпошта» популяризує українське, а з іншої сторони там популяризують російське. На двох стільцях не всидиш. Треба обирати» – зазначає активіст Валентин Балагура.

Та поки обирати «Укрпошта» не збирається, судячи з відповіді на інформаційний запит. «Рішення прибрати російськомовні видання з розкладки некоректне, бо це є порушенням зобов’язань перед видавцями» – йдеться у відповіді відомства, отриманій на наш запит.

В одному з видавництв, яке поставляє «Укрпошті» таку продукцію нам сказали, що саме пошта вирішує скільки примірників російською їм потрібно доставити: «Вони формують замовлення самі і нам відправляють. Ми по цим замовленням відповідно робимо відвантаження» – розповідає представник видавництва.

У видавців є ідентичні примірники російськомовної періодики українською мовою. Адже цього від них вимагає нове законодавство. Важливо наголосити, що «Укрпошта» замовляючи примірники мовою окупанта, не порушує законодавство. Згідно з закону про мову, на прилавках можуть бути видання іншими мовами: головне аби 50% всієї періодики була державною мовою.

«Якщо журналів іншими мовами більше ніж половина на прилавках – це може нести ознаки порушення, на які повинно звернути увагу керівництво. Якщо на думку громадян, російських видань, або видань не державною мовою, не повинно бути взагалі в точках продажу, то це повинно бути регламентовано чинним законодавством» – говорить мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Та ми знаємо як нешвидко відбувається зміни в законодавстві. Наприклад, деякі статті закону про державну мову прийнятого у липні 2019-го, почали діяти лише цьогоріч. То ж чи варто чекати змін на законодавчому рівні – невідомо. Чи ефективніше змінюватися самим, аби не давати ворогу можливості казати знову “що вони йдуть захищати русскаговорящіх українців”?

Наталя Бєлогурова

Фото: Фейсбук