Активісти вимагали цього роками, проте плита, яка прикриває цитату російською мовою, з’явилася тільки на 9 рік війни та на 32 рік Незалежності. Що планують робити із написом на столичному цвинтарі далі та хто відповідальний за заміну цієї цитати, йшлось в сюжеті «КИЇВ24».
Леся Українка була однією з провідних поетес українського національного відродження, у своїй колекції мала твори, написані різними мовами, її домовину несли тільки жінки та деякі свої роботи вона підписувала псевдонімом «Незалежний українець». Леся Українка або Лариса Косач-Квітка відома у всьому світі як літературний символ українського народу. У 1939 на могилі поетеси на Байковому кладовищі у Києві встановили надгробний бронзовий пам’ятник на гранітному постаменті. А вже за 12 років могила стала пам’яткою історії національного значення.
«Леся Украинка, стоя близко к освободительному движению вообще и пролетарскому в частности, отдавала ему все силы, сеяла разумное, доброе, вечное» – це цитата з комуністичної газети «Правда», яка ще нещодавно потворила постамент видатної української письменниці Лесі Українки. Проте нині викарбуваної цитати не видно, бо тепер вона прикрита гранітною табличкою.
«Леся Українка пролетаріат не очолювала ніяк. Віддавала йому всі сили. Сіяла розумне, добре і вічне. Це правда, сіяла розумне і добре. Але саме ось ці слова у нас асоціюються з класиками марксизму. І воно в першу чергу викликає обурення» – каже завідуюча музею Лесі Українки Ірина Щукіна.
Активісти роками вимагали комуністичну епітафію закрити від очей киян. У 2017-му на місці радянського напису вони вже чіпляли таблички-натяки, аби його замінили. Та це вдалося зробити тільки на 32 рік Незалежності.
«У неї є один вірш російською – «Когда цветёт никотиана». Але це є як раз і той доказ, що вона писала різними мовами, а до російської не зверталась. При чому коли їй запропонували співучасть або співпрацю в російськомовних виданнях, вона заявила «я ж взяла псевдонім Українка, то моє завдання і місія в зовсім іншому»» – розповідає заступниця голови правління ГО «Гільдія професійних екскурсоводів та гідів-перекладачів» Наталія Пирогова.
«Леся Українка цікавилася діяльністю багатьох гуртків і багатьох партій. Але жодна з них їй не здавалася, що це те, що їй до душі. Деякі українські партії вона критикувала за обмежений націоналізм, російські ж партії дуже часто або взагалі ігнорували національне питання або воно було недостатньо пропрацьоване» – стверджує завідуюча музею Лесі Українки.
У своєму творчому доробку вона мала лише 1 вірш та 6 статей літературного характеру, написаних російською. А її українськомовні твори часто не публікували. То ж чому радянська влада вигравіювала на пам’ятнику Лесі Українці саме російськомовну цитату?
«Бо вона символ української культури. Тож цей символ було просто брутально змінено і брутально преписано, перероблено. Людина, яка, наприклад, не дуже багато знає про творчість Лесі Українки прийде, прочитає і потім для себе сформулює певний наратив або складе для себе якесь уявлення», – каже Наталія Пирогова.
Байкове кладовище, на якому розташована могила, належить місту. Однак, як з’ясувалося, це пам’ятка історії національного значення – просто взяти і замінити одну цитату на іншу, не можна.
«Зараз розглядає міжвідомча група, ми вирішуємо на що його замінити взагалі, який текст додати. Заступник мера, який очолює цю групу, видасть розпорядження до Департаменту охорони культурної спадщини підготувати відповідні документи на Мінкульт. Коли вони погодять, ми тоді замінемо. Тут проєкт буде досить простий, просто зміна напису. Це не буде коштувати так дорого як виготовлення проєкту на перенесення, наприклад» – говорить депутатка Київради Ксенія Семенова.
Раніше схожі процедури із пам’ятниками у місті вже проводилися і вихід точно є, каже депутатка Київради.
«Можна взяти ось те гранітне облицювання, відшліфувати, нанести новий напис і назад причепити. Але це треба, щоб експерти подивилися. Якщо його можна безпечно зняти, то потрібно зняти, а якщо ні, то на верх щось поставити» – доповнює Ксенія Семенова.
У ритуальній службі Байкового кладовища на наш запит щодо російського напис на могилі української поетеси, відповіли таке:
«На підставі зазначеного повідомляємо, що Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» не має правових підстав здійснювати дії щодо демонтажу російськомовного надпису – цитати з газети «Правда» за 1913 рік з надгробного пам’ятника видатної української поетеси Лесі Українки відповідно п. 4 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Для позитивного вирішення даного питання, Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» звернулась до Департаменту культурної спадщини для отримання дозволу органу охорони культурної спадщини на демонтаж російськомовного надпису і для подальшого здійснення відповідних заходів», – запевняє ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО».
Тим часом Департамент охорони культурної спадщини КМДА каже, що без дозволу Мінкульту теж щось робити не мають права, і вони вже також звернулися з цим питанням до Українського інституту національної пам’яті, аби ті дали роз’яснення та рекомендації щодо можливості усунення цитати.
«Таким чином, враховуючи складність питання, відповідне рішення щодо усунення з публічного простору російськомовного напису з надгробного памʼятника видатної українсько поетеси Лесі Українки буде прийнято після надання УІНП відповідних розʼяснень та рекомендацій, в рамках чинного законодавства, та будуть визначені відповідальні за реалізацію його виконання» – відповідають у Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
Скільки займе часу погодження та заміна напису, чиновники не кажуть.
Олександра Кулібаба
