Чим вони особливі, йшлося у військовому блозі на КИЇВ24.
Українська армія вже другий рік стріляє на фронті причіпними, але водночас самохідними гаубицями італійського виробництва. Естонія передала увесь свій запас цього озброєння Збройним силам, які працюють із цими гарматами ще з минулого року. Нещодавно 44-бригада опублікувала свіжі кадри вдалого відстрілу росіян за осінньо-зимовий період.
У країнах НАТО ця гаубиця перебуває на озброєнні понад 40 років і стріляє тим же натівським калібром в 155-міліметрів. Навчання українські військовослужбовці проходили в Естонії. Розрахунок гаубиці до 8 осіб. Але, як уточнює військовий експерт Олег Жданов, вести вогонь з гаубиці можуть четверо солдатів.
«Достатньо чотирьох. В артилерії завжди є поняття мінімальний розрахунок. І завжди артилерія обходиться мінімальним розрахунком. Чому? Тому що підрозділів обслуговування в артилерійських частинах обмаль. І тому розрахунки виконують усі завдання самостійно. І на сьогоднішній день чотири людини достатньо – два заряджаючих, навідник і командир», – пояснив він.
Завдяки напівавтоматичному заряджанню снарядів розрахунок робить до 6 пострілів на хвилину, практично через кожних 10 секунд. Але особливість FH70 у тому, що вона може самостійно пересуватись на невеликі відстані. На гаубиці встановлено компактний двигун Volkswagen, який може перекотити її на 20 кілометрів по фронту у вигіднішу позицію, або навпаки сховати. Швидкість до 20 кілометрів на годину.
«Наявність двигуна на самій гаубиці дає їй можливість після виконання бойового завдання швидко залишити позицію, швидкість 16 км на годину максимально, але дає можливість залишити вогневу позицію. Достатньо від’їхати на 300-400м від місця ведення вогню і далі можна виконувати заходи, переводити у похідне положення. Чіпляти тягач і вже залишати район вогневих позицій», – розповів Жданов.
Окрім цього двигун живить гідравліку гармати як під час згортання та розгортання, так і під час наведення. Хоча й гаубиця старенька, та й в принципі зараз всі стараються переходити на самохідні артилерійські установки, здебільшого колісні. Але така функція FH-70 виявилась справді важливою.
Звичайно FH70 є значно старішою порівняно з американськими гаубицями M777, які нам надавали Канада, Австралія і США. FH-70 ще з 1969 року розробляли Велика Британія та Німеччина, а пізніше до розробників приєдналася Італія, яка до речі попри вік зараз її модернізує. Зокрема італійці хочуть посилити в цій гаубиці точність та мобільність. Встановлять новий двигун, який розганятиме її вже до 40 кілометрів на годину, для швидкої зміни позиції. Можливо вони побачили український досвід.
«Єдине що – заряди для цієї гаубиці треба брати з тої країни, де вони розроблялися разом з таблицею стрільби. Тобто, якщо ми використовуємо італійські заряди для стрільби з цієї гаубиці, то треба брати італійську таблицю стрільби. Боєприпас не важливо чий, а от заряд – так. Якщо, скажімо, британський заряд, то ми беремо британську таблицю стрільби. Тому що боєприпас єдиний, але різні виробники, різна балістика», – розповів експерт.
Важить FH-70 близько 9 тонн із довжиною ствола гармати 39 калібрів. Що дозволяє стріляти звичайними снарядами до 24 кілометрів, а активно-реактивними до 30.
Андрій Стельмах
