Про наслідки екокатастрофи та як на раніше затоплених територіях живуть люди, йшлося у сюжеті КИЇВ24.

Десятки населених пунктів — в перші дні пішли під воду, а разом з тим — сміття, трупи людей, тварин та відходи. Далі все це понесло у Чорне море. В мережі — сотні жахливих відео. На берег виносило меблі, дерева та мертву худобу. Повз людей пропливали цілі будинки.

Втім, як кажуть фахівці, найнебезпечніші у воді — токсичні елементи.

«Ми повинні розуміти, що всі ці токсичні речовини вони нікуди не ділися, вони залишилися в морі, вони просто перерозподілилися харчовими ланцюгами», – каже Віктор Коморін, в.о. директора Українського наукового  центру екології моря.

Щоб з’ясувати, що потрапило у воду, до Херсонщини та Миколаївщини втретє приїхали активісти Let`s do it Ukraine. Перші дві експедиції команда провела в влітку. А забруднену воду — відправляли на дослідження в Одесу. 12 точок забору на Миколаївщині та Херсонщині — і у кожній вміст небезпечних речовин перевищував допустимі норми. Знаходили нафтопродукти, навіть миш’як. Щоб доправити каністри в лабораторію у волонтерів є щонайбільше 24 години. Частину матеріалу активісти передадуть за кордон.

Дослідження допоможуть з’ясувати, чи можна користуватись землею, чи можна вживати їжу, яка виросла на цій землі, як довго не буде чистої води.

Одна з постраждалих громад — Снігурівська. Тут затопило 13 населених пунктів. Вода за день піднялась більш ніж на 6 метрів. Місцеві на 2 місяці лишились без питної води. Та ситуація покращується.

«Наразі вода в наших свердловинах повернулась до тих показників, які були до підтоплення, вона рахується, як і рахувалась технічною водою», – розповів Іван Кухта, голова Снігурівської міської військової  адміністрації на Миколаївщині.

Найскладніша ситуація виникла в Афанасіївці — селі, яке в перші дні після підриву росіянами Каховської ГЕС фактично перетворилось на острів. З трьох боків воно оточене заплавами та невеликими озерами, і мости, які з’єднують населений пункт з іншою частиною громади, пішли під воду. Питної води у Афанасіївці нема і досі. Місцеві користуються помпами. Про купання у річці місцеві найближчим часом не мріють. Рибалити на Миколаївщині та Херсонщині – теж не рекомендують, а тим паче — їсти улов.

Про результати третього дослідження науковці розкажуть за тиждень. Втім оцінювати наслідки екокатастрофи такого масштабу — доведеться роками.

Аліна Люшина