Про ракети AIM-120 Amraam йшлося у військовому блозі Андрія Стельмаха на КИЇВ24.

AIM-120 Amraam надійшла на озброєння армії США у 1991 році. Це американська всепогодна керована ракета класу «повітря-повітря» середньої дальності. Вона залежно від модифікації вражає цілі від 55 до 180 кілометрів. Зараз росіяни бомбардують наше військо на фронті керованими авіаційними бомбами і запускають їх ще за 20-30 кілометрів від лінії фронту. Тож українські зенітники в руках із ПЗРК чи, до прикладу, на “Гепарді” із дальністю до 4 кілометрів не можуть дістати ворожої авіації. А ось якраз винищувачі із ракетами АІМ хорошої дальності цілком можуть на себе взяти цю функцію.

«Оскільки це ракета класу “повітря-повітря”, то головне завдання – це знищення повітряних цілей. Тут йдеться про ворожі літаки й гелікоптери. Зокрема, їх можна використовувати як елемент протиповітряної оборони», – розповідає військовий експерт Богдан Долінце.

Ракета виготовлена за аеродинамічною схемою з Х-подібним розташуванням консолей крила. Корпус складається з трьох частин – головного, бойового та хвостового відсіків. У головному відсіку розташували блок системи керування та наведення – це активна радіолокаційна головка самонаведення та неконтактний детонатор. Боєголовка має осколково-фугасну частину вагою 23 кілограми.

«Немає потреби в дуже потужному вибуховому блоці. Для цього досить мати відносно малопотужний, який на великій висоті спричиняє дуже серйозні ушкодження, і тому достатньо використання однієї ракети, дуже часто йдеться про запуск одночасно кількох ракет для підвищення збиття цілі. Можна знищувати цілі будь-якого розміру», – каже експерт.

Завдяки вдалій системі самонаведення пілот може випустити майже одночасно до 8 ракет по різних цілях. Випустив і забув. А далі пілот задля власної безпеки залишає зону враження.

«Використовується, як правило, внутрішня електроніка, і вже під час підльоту до судна вона робить підрив, тобто там немає потреби безпосередньо влучати в саме повітряне судно. Там на певній відстані від повітряного судна, здійснюючи підрив, вона збільшує площу ураження самого повітряного судна», – пояснив Долінце.

Якщо противник створює радіоперешкоди, то ракетна апаратура на середньому і кінцевому відрізках перемикається на режим наведення на джерело завад, тобто місце, звідки ідуть радіоперешкоди. Тримати правильний курс ракети можуть і в разі глушіння систем GPS.

«Якщо поставлять завади для каналу управління або для каналу GPS, то вона може в режимі повної радіотиші продовжувати політ до досягнення цілі за рахунок відповідної  активної боєголовки  самонаведення, яка веде ціль, і друге – це інерційна система, яка для ракети продовжує відслідковувати координати в просторі під час польоту», – розповів експерт.

Ракета має високу маневровість та швидкість. Її двигун розганяє AIM-120 Amraam до швидкості у 4 маха. Тобто до 4900 кілометрів на годину. У цьому допомагає невелика стартова вага базової ракети – 157 кілограмів.

Загалом існує 9 модифікацій ракети. В кожній характеристики значно поліпшували, особливо дальність, яка в останній версії сягає 180 кілометрів. АІМ-120 – це натівська ракета, відповідно більшість західних винищувачів виступають операторами, від шведських “Гріпенів”, британських “Єврофайтерів” до американських F-16, які отримає Україна.

«Поки що видається, що підготовка до передання цих ракет справді пов’язана з можливістю в майбутньому саме платформи F-16, адже ця ракета є основною  в класі “повітря-повітря” для згаданого літака, але водночас, цілком імовірно, створять додаткові можливості для використання цих ракет з радянських платформ, таких як Міг-29», – зазначив Долінце.

Всього американський уряд виділив 192 мільйони доларів на виробництво ракет АІМ-120 для України. Вартість ракети Amraam залежить від модифікації. За одну таку варіанту AIM-120C-8 доведеться заплатити майже 2.5 мільйони доларів, але дальність 160 кілометрів виправдовує ціну.