Про це йшлося у сюжеті КИЇВ24.
Дивлячись на військовослужбовця Олексія важко повірити, що трохи більше як рік тому він отримав поранення обличчя, втратив частину щелепи й майже рік не міг навіть нормально розмовляти.
Кулю в обличчя Олексій отримав в червні 2023 року, в боях поблизу Макіївки на Луганщині.
«Трошки евакуювався сам, потім побратими мене винесли, потім поетапно, поетапно, я потрапив в Харківський госпіталь», – пригадує він.
В Харкові, роздроблені кістки щелепи зафіксували пластиною і виписали з лікарні.
«Мені наклали сюди пластину, у мене тут були уламки кісток і наклали пластину думаючи, що воно стягнеться», – розповів Олексій.
Але почався запальний процес і кісточки щелепи почали гнити.
Успішну реконструкцію щелепи титановим 3D-імплантом Олексію зробили вже в Києві. в 12 міській лікарні. Щелепно-лицевий хірург Леонід Павловський продемонстрував надрукований на 3D-макет щелепи військового.
«Яких розмірів має бути цей імплантат, який ми виготовимо, яким чином, якої форми, яким дизайном . Це такі складні питання, на які треба відповідати спочатку в режимі моделювання на комп’ютері, потім вже у пацієнта для цього існують багато моделей, багато шаблонів. Вони всі перевіряются, вони всі виготовляються поетапно, ну така складна робота», – каже він.
В цій ланці від моделювання до виготовлення імпланту залучені біоінженери, техніки, лікарі. Адже важлива не лише наявність щелепи, а її функціональність, аби людина могла жувати, говорити, рухати нею в різні боки.
«Раніше найчастіше трансплантатами брали в людини кістку і туди пересаджували. Проблема в тому, що та кістка вона в найкращому випадку, якщо не відпадає, не відмирає, вона не приживається. Якщо це 40 % її залишилось, то це вже рахується добре. Для тотальних дефектів ця методика не підходить», – пояснює лікар.
Київські хірурги для реконструкцій обличчя паралельно застосовують дві методики. Одна — індивідуальні 3D-імпланти, інша — мікросудинна пересадка тканин. Коли беруть комплекс тканин (шкіру, м’язи, кістки, судини) на руці, на нозі й пересаджують на обличчя.
Українські лікарі спільно з українськими біоінженерами досягли революційних змін в підходах до лікування щелепно-лицевих травм. Олексій тому яскраве підтвердження, хоча його шлях реабілітації ще триває. Адже зазвичай такі процеси займають місяці, інколи й роки.
«Професійна команда, я їм повністю довіряю. Те все, що вони кажуть, я виконую, я ними дуже задоволений. Я їм дуже вдячний», – каже Олексій.
В світі щелепно-лицьова хірургія проводиться лише в вузькоспеціалізованих медичних інституціях, які можна перерахувати на пальцях рук. Адже такі ураження раніше не часто зустрічалися. В Києві лікарі комунальної лікарні разом з колегами створюють нову медичну базу знань, яка згодом стане предметом наукового аналізу світової спільноти. А поки ж їм доводиться йти “по навігаторах” власних знань, досвіду і навіть інтуїції.
Наталія Бєлогурова
