Чи можливо відновити українську землю, та який її стан у місцях, де тривають бойові дії, йшлося в сюжеті КИЇВ24.

На Київщині в березні 2022-го росіяни ставили свою техніку ставили у дворах, за хатами, вкопували в землю. Одна з машин рашистів після зустрічі із ЗСУ згоріла й залишилася в городі одного з домогосподарств.

REUTERS/Valentyn Ogirenko

На диво, ділянка залишилася родючою. Проте в більшості випадків спалене залізяччя рашистів нищить чорнозем.

«Ми брали такі проби з тих регіонів, де були самі важкі бої, де було все це спалено, тому коли палали танки або бронетехніка, то пальне розливалося і розпливалося, і воно ставало як просто це був не ґрунт, а як скло», – пояснює академік Національної академії наук України Микола Співак.

Шкоду, яку війна завдала українській землі, досліджують в Інституті мікробіології й вірусології. Учені кажуть: зранену землю видно неозброєним оком.

REUTERS/Valentyn Ogirenko

Завідувачка відділу загальної ґрунтової мікробіології Людмила Білявська розказала, що ґрунт у місцях, де були бойові дії, може мати різний колір.  Темний колір – неуражений ґрунт, у ньому присутня органічна речовина. А там, де вона зруйнована, де вигоріла біота ґрунту, він стає світлим.

КИЇВ24
Поле битви під Бахмутом

На полі під Верденом у Франції 107 років тому тривала одна з найкривавіших битв Першої світової, яку охрестили Верденською м’ясорубкою. Століття минуло, а земля досі — червона зона. Вона оголошена урядом непридатною для проживання й ведення будь-якої діяльності.

Поле битви під Верденом

Людмила Білявська каже, що в нас уражені близько 30 відсотків ґрунтів. Якщо ми не будемо звертати на це увагу, а просто загорнемо вирви, почнемо сіяти зерно, то всі ці токсичні речовини, які є в ґрунті, будуть у продукції.

У пошкодженому вибухами ґрунті накопичуються токсичні речовини, а кількість мікроорганізмів різко зменшується, кажуть учені.

Проте науковці не обмежуються лише констатацією біди. Вони мізкують — як ліквідувати наслідки російської агресії. Зараз працюють над цілющим зіллям для чорноземів. Ставку роблять на ті самі мікроорганізми.

В українській колекції Інституту мікробіології й вірусології налічується близько 5 тисяч мікроорганізмів. Їх зберігають у холодильнику в пробірках, згодом з цих мікроорганізмів створюються препарати. Найдрібніші організми свого часу формували родючий шар полів, перетравлювали відмерлі рослини й вирощували відомий на увесь світ чорнозем. Нині за їх допомогою вчені планують очистити наслідки забруднень та відновити родючість зранених ґрунтів. Кожен новостворений препарат перевіряють на рослинах, аналізують їх ріст, кількість, і тільки тоді запускають у масове виробництво.

На невеликих ділянках уже помітно — розробки вчених дозволяють прискорити відродження родючості. Проте скільки знадобиться часу, а головне – препаратів і грошей, для відновлення тисяч гектарів, переораних війною, учені прогнозувати не беруться.

Тетяна Демух