Кожної ночі замість ловити ДРГ, спецпідрозділу ЗСУ «Хорт» в Дніпровському районі столиці доводиться натикатись людей в наркотичному сп’янінні, напідпитку або місцевих розбишак.

Часто вони затримують десятків порушників, серед яких можуть бути й російські розвідники і навіть солдати. Про це йдеться у сюжеті телеканалу «Київ».

Представники спецпідрозділу «Хорт» виходять на вулицю, коли у вікнах киян гасне світло. Його створили у 2014 році добровольці АТО. Зараз частина з них на фронті, а хтось забезпечує спокій нічного міста. Одна з перших прибула на нічну варту бійчиня підрозділі Ярослава Федорова, яку називають «чорною відьмою».

«Я думала, що в нас, в нашій групі всі щось відчувають. Тим більше, що ми цей район знаємо. Це наш рідний район. Ми знаємо місця, де це буває. Безумовно я відчуваю, що повинно щось статись», – каже «чорна відьма» Ярослава Федорова.

Тим часом на місце прибув начальник штабу спецпідрозділу «Хорт» Віталій Вареня. Кожному тисне руки.  Він до 24 лютого ставив киянам склопакети, а тепер, вже як півроку, доброволець. Весною рятував від мародерів Ірпінь та Бучу, коли звідти втекли окупанти. Роботи вистачає і зараз.

«Ми розвідника зловили на нашій території. Передали його певним службам. І цікавий випадок був сьогодні на околицях міста зі сторони Бучі – у Мінському масиві. Нам вдалось сьогодні зловити орка», – розповідає начальник штабу спецпідрозділу «Хорт» Віталій Вареня.

Заради власної безпеки місце збору у бійців не одне. Вони одягають екіпіровку і виїжджають на зустріч колегам. Серед них і зовсім молоді хлопці. В’ячеслав вдень працює фінансовим аудитором, а вночі ганяє порушників. «Та я тут взагалі частіше всіх стріляю, але то таке. Поки тільки в повітря, бо то втікають, то ще щось», – розповідає хлопець.

Вже біля одного з ТРЦ бачимо сотню бійців. Тут все не так як у мирному житті. На хлопців і дівчат ніхто не ділиться. Начальник штабу дає останні настанови і після 23-ї години всі вирушають по своїм маршрутам. Довго їхати не довелось. Дорогу перекрив нетверезий дід. Він вийшов провітритись.

«Ви святкували щось?,-  запитує порушника Віталій Вареня.  – Ні, гірше. 41 рік з дружиною живу», – відповідає літній чоловік і попросив військових його підвезти.

Дані чоловіка записали та відпустили. На сусідній вулиці зустрічаємо ще двох чоловіків за 40. Один з них без документів. Виглядає трохи пом’ятим і нетверезим. При собі мають ножі, купу фольги та різних інструментів. Їх військові просять роззутися і зняти шкарпетки.

«Це моє хобі – робити ковпаки, – переконує чоловік середніх років військового.  – Що ти трусиш?, – кричить начальник штабу Віталій Вареня у відповідь. – Клянусь, – сльозливо переконує військового порушник. – Одягайся. Сидів? – Так, кажу, за зловживання, – зізнається порушник».

Скаржиться нам, що додому не дійшов кілька десятків метрів. А по вечорам ніколи не гуляє: «Дома з дружиною проводжу час. Чим я займаюсь? Вечерю готую», – продовжує він.

Нічну вечерю чоловіків військові планують продовжити у райвідділку. Та не встигають їх посадити до автівки аби відвезти до копів, як десь почалися крики. Вартові приводять зброю у бойову готовність і біжать на звуки. За рогом, біля магазину, знайшли ще двох 30-річних чоловіків. Вони налаштовані агресивно. Найагресивнішого звати Олександр. Він кидається на військових.

«Те, що ти вище нічого не означає! Ось є людина, я буду з нею говорити. Зрозумів?», – волає порушник.  – «Я розмовляю, ти мовчиш», – кричить у відповідь молодий військовий.

Спершу чоловіки кричать, що вони “нормальні пацани”. А потім Олександр починає вихвалятися: «Я працюю на телебаченні техніком. – На якому каналі?, – Ми знімаємо 95 квартал, Дизель-шоу і так далі».

Та ще з 24 лютого ніякі шоу не знімають і, схоже, Олександр вирішив надурити військових. Поза тим, усіх бродяг спакували і відправили в райвідділок. На вулиці за північ. На узбіччі дівчина малює собі помадою вуса. Каже: з дому вийшла ще вранці і гуляє.

«А звідки ви вийшли?, – З Троєщини. – І куди йдете?, – Виходить, я дійшла до старої Дарниці і навіть далі, потім назад», – посміхаючись відповідає жінка.

Біля  будинку наче медом намазано: 18-річні хлопці з дівчиною п’ють алкоголь і розважаються.

«Дивіться, можна на вибір, або 30 відтискань, або 50 присідань», – пропонують військові. – «30 відтискань», – з важким подихом відповідають юнаки.

Як виявилось, їх не вперше за вечір змушують цим займатись. Раптово нізвідки посеред проспекту на цьому ж місці з’явились діти приблизно 12 років. Хотіли влізти у чуже авто. Операція  “знайди батьків недоглянутих дітей” розпочалась. Військові повезли першого хлопчака додому.

«229 натисни. – Вже намагався. – Натисни «к» тоді. – Намагався», – говорять між собою патрульні.
Схоже у квартирі де живе хлопчик домофону немає. Сам він теж без ключів. Патруль впустила жінка з іншої квартири.

З квартири виходить у чоловік напідпитку у спідньому. «Що сталось», – запитує він. – «Ваша дитина була затримана в комендантську годину, біля машини у якій спрацювала сигналізація», – розповідає військовий.

Чоловік, який відчинив двері, виявився вітчимом дитини. Пояснити, чому його чадо о першій ночі в комендантську годину бродить вулицями, не може. Тільки-но повернули одну дитину, пішли в інший будинок. Як виявилось другий хлопчик постійно тікає з дому з товаришами.

«З яким товаришем?, – запитує хлопця мама. – З Рінатом, – відповідає хлопець.  – Я тобі скільки разів повторювала – не розмовляти з Рінатом! – Ще і Віталік. – Ще Віталік був? – А де Віталік? – Він втік».

Як тільки вийшли зі двору – на землі знайшли чолов’ягу. Затриманий зізнається – він наркоман.

«А де ви наркотик берете?, – поцікавився Віталій Вареня.  – Знаходжу. Якщо зароблю нормально, можу на сайті взяти. Окрім шприців в нього є пікантні речі. – А жіночі труси ви у орків знайшли?, – питає військовий. – Є куди дівати», – хвалиться затриманий.

Ще кількох гуляк ми зустріли дорогою в останній пункт призначення. Парк на березі Дніпра. Ще місяць тому там вночі купались люди. Тепер зайвий раз не висуваються. Загалом за час патрулювання ми наштовхнулись на кількадесят людей.

«За сьогоднішнє чергування було виявлено близько 60 порушників комендантської години, з них 12 людей доставили до райвідділу. Тому що вони були без документів. І також з ними по місцю там буде приймати рішення воєнком», – звітує начальник штабу спецпідрозділу «Хорт» Віталій Вареня.

Поки порушників комендантської години не штрафують. Спецпризначенці кажуть: якби таке було, то бюджет міста лише за тиждень міг заробити до мільйона гривень. А поки вони стежать за містом аби спокійний сон киян ніхто не переривав.

Антон Рудак

Фото: скрін