Як діяти, якщо обірвався зв’язок з військовим чи військовою та чого робити не варто, йшлося в сюжеті телеканалу «Київ».

«Синочку, відгукнись…» – читає з телефона останнє повідомлення сину пані Світлана.

За її словами, 15 лютого син іще був на зв’язку, а 16-го – він уже зник.

У командуванні жінці повідомили, що під час штурмових дій її син зник, але є ймовірність того, що він у полоні.

«Як тільки повідомили мені про зникнення мого сина, були дзвінки з різних номерів, говорив чоловік українською мовою, і говорив, що мій син в полоні, і говорив, що, можливо, сьогодні ви поговорите з ним по відеозв’язку, потім мені ввечері написав якийсь чоловік з російського номера. І написав, я в нього запитала, де мій син, а він мені сказав, що у полоні», – розповіла Світлана.

У координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими кажуть: будь-яку інформацію про зниклих безвісти варто одразу ж повідомляти слідчим, які ведуть кримінальні справи.

«Коли з’являється додаткова інформація, і є підтвердження, що ця людина знаходиться в полоні держави-агресора, то її вид обліку змінюється на “полонений”. Але ця процедура – офіційне підтвердження полону – проходить через Міжнародний комітет Червоного Хреста, який отримує ці дані від міністерства оборони російської федерації. Або є ще другий варіант, коли є неспростовні докази того, що особа знаходиться в полоні, приміром, якісь фото- та відеоматеріали, свідчення тих, хто був звільнений з полону, і сукупність цих свідчень дає можливість слідчому перекваліфікувати і змінити статус, але для цього мають бути дуже вагомі підстави», – пояснює керівник пресслужби координаційного штабу Петро Яценко.

Люди поспішають бити на сполох щодо зникнення родичів, але в штабі радять не робити цього. Адже військовий може бути на бойовому завданні.

«Були випадки, коли кілька днів не було зв’язку, і перше, що робили родини — вони йшли в соцмережі, викладали фото і писали: допоможіть знайти, зник в такій-то точці в такому населеному пункті, військова частина така, і всі дані вони викладали», – розповідає Яценко.

Але не варто оприлюднювати дані військових. Бо ними можуть скористатися як вороги, так і шахраї.

Так, дружина військовополоненого Марія розказала, як натрапила на шахраїв.

«В смс написали, що “я живий, в полоні, твій чоловік, вишли 800 гривень, дадуть побалакати”. Ну, я її проігнорувала, я одразу зрозуміла, що це намагаються виманити гроші», – каже вона.

Майже місяць, як Марія шукає свого чоловіка. Щоб полегшити родичам військових пошук зниклих, координаційний штаб з питань поводження з полоненими створив дорожню карту. У ній детально розписано, куди писати та дзвонити.

Керівник пресслужби координаційного штабу радить спочатку звертатися до керівництва військової частини, безпосередньо до командира, аби з’ясувати, чи дійсно військовий є зниклим.

«Якщо є підтвердження, що справді немає зв’язку, особа зникла безвісти, значить, тоді потрібно починати діяти. Потрібно піти до територіального відділення національної поліції, відкрити кримінальне провадження, і отримати номер кримінального провадження, потім здати ДНК обов’язково. І з наступної доби починається цей розшук, і дуже бажано подати цю інформацію в національне інформаційне бюро», – говорить Яценко.

І в жодному разі просять не робити військових медійними: це може нашкодити подальшому обміну. У координаційному штабі рекомендують звертатися до міжнародних організацій, до Міжнародного комітету Червоного Хреста, до робочих груп ООН. У штабі допомагають робити ці звернення.

Фото: Відкриті джерела