Про це в етері телеканалу КИЇВ24 розповіла старша юристка юридичної компанії «Приходько та партнери» Лілія Мамедова.
За її словами, статус СЗЧ «дають» майже в 99% випадках. При цьому статус дезертира дуже рідко «дають».
Коли починають слідчі дізнаватися про те, що він (військовослужбовець — ред.) незаконно перетнув кордон, або інші наявні відомості про це, то вони вже починають кваліфікувати саме як дезертирство.
Вона зазначила, що абсолютно ніхто з військовослужбовців не хоче отримувати статус СЗЧ або дезертирство.
На жаль, майже у 100% випадків саме командування змушує робити це хлопців. Зараз відбувається дуже багато подій, зокрема і на прифронтових територіях, про які ніхто не каже. Тут зараз потрібно говорити не про питання СЗЧ, не про питання дезертирства та мобілізації, а про питання відношення безпосереднього командування до військовослужбовців.
Мамедова додала, що існують випадки, коли солдату прямим текстом кажуть «ми тебе не направимо на ВЛК, хоча ти на це маєш право, йди в СЗЧ» або «ми тобі не дамо невиконання наказу, йди в СЗЧ, ти нам тут не потрібен».
Гучний випадок щодо СЗЧ
22 вересня 2024 року військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов оголосив, що самовільно залишив частину (здійснив СЗЧ). Так він прагне привернути увагу до відсутності демобілізації у ЗСУ.
Попри сподівання Гнезділова на підтримку колег, все ж деякі військові називають його дезертиром. Сержант 5-ї окремої штурмової Київської бригади Юрій Сиротюк 24 вересня 2024 заявив в етері телеканалу КИЇВ24, що вважає дезертирство найважчим злочином під час війни.
Також 24 вересня 2024 року у 56-й ОМПБр заявили, що військовий «вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення». Йдеться про самовільне залишення військової частини або місця служби. На тлі цих подій, за даними пресслужби, призначили службове розслідування.
