Про це повідомляє Politico.

У Конгресі США представили законопроєкт, який передбачає введення санкцій проти керівної партії “Грузинська мрія”. Основна причина, це підтримка проросійського закону про “іноагентів” та “дедалі більш неліберальний поворот” політики держави.

У законопроєкті також йдеться про те, що Тбілісі “відкрито нападає на американські та інші західні організації з просування демократії, а також на місцеве і міжнародне громадянське суспільство, одночасно підтримуючи зв’язки з Росією зокрема, а також із Китаєм”.

За інформацією джерел, законопроєкт представлять в понеділок. Його умови зобов’яжуть вищих американських чиновників інформувати Конгрес про “вузли неправомірного політичного впливу, клептократію та елітну корупцію в Грузії”, а також про передбачувані російські та китайські розвідувальні активи, що діють у цій південнокавказькій країні.

Протести у Грузії проти законопроєкту з “російським слідом”: усі деталі

Нагадаємо, 1 травня парламент Грузії підтримав законопроєкт про “іноагентів” у другому читанні. Як свідчать результати голосування, документ підтримали 83 депутати. Переважно вони були з провладної партії “Грузинська мрія”.

Грузинський законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу” порівнюють з російським законом про “іноагентів”. Документ зобов’язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організації, що просувають “іноземні інтереси”. Однак ця ініціатива спровокувала хвилю невдоволення серед громадян. У Тбілісі не вщухають протести.

Зазначимо, що президентка Саломе Зурабішвілі попросила протестувальників не провокувати силовиків, щоб уникнути зайвого насильства. Вона закликала залишити бічні ворота парламенту, бо там все одно зараз нічого не відбувається, і не порушувати мирний характер акції.

Водночас президентка заявляла, що уважно стежить за всім, що відбувається, і стоїть на боці учасників протестів. За її словами, виступи мітингувальників показують настрій та цілеспрямованість грузинського народу.

Парламент Грузії 14 травня у третьому читанні остаточно схвалив закон “Про прозорість іноземного впливу” (закон про “іноагентів”), попри масштабні протести громадян.