Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
«Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність простору, а й про те, щоб усі мали однакову можливість користуватися сервісами та послугами столиці. Ми розпочинаємо розробляти комунікаційну стратегію, яка супроводжуватиме реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору саме в Києві. Вона враховуватиме особливості столиці, актуальні потреби та інтереси всіх містян. Йдеться не лише про те, як місто комунікуватиме тему безбар’єрності, а й про те, як зробити комунікацію міста безбар’єрною. Наразі проводимо внутрішній аудит на цілісне розуміння поняття безбар’єрності, оцінюємо міські інформаційні ресурси. І нам не обійтись без допомоги громадського сектору, експертів як із комунікації, так і з безбар’єрності», — зазначила Хонда.
Попередньо передбачається проведення кількох онлайн-сесій із напрацювання пропозицій до комунікаційної стратегії. Роботу над стратегією планується завершити до кінця квітня. Щоб долучитися до експертної групи, заповніть форму за посиланням.
Марина Хонда зауважила, що мешканці столиці мають розуміти з якими бар’єрами і перепонами стикаються люди із інвалідністю чи маломобільні групи. І, що важливо, розуміти, як допомогти чи перелаштуватися самому. У такому випадку місто буде більш ефективно впроваджувати принципи безбар’єрності, що має різні виміри: фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну та громадянську, освітню, економічну безбар’єрність.
«Можна понизити бордюри, встановити звукові світлофори, але якщо не буде поваги один до одного, до людей з інвалідністю, то питання безбар’єрності ми принципово не змінимо», — зазначила Марина Хонда.
