Укриття на Половецькій 25/27 зазначене на офіційній карті захисних споруд Києва. На вході укриття виглядає доглянутим. Але далі картина гнітюча, йдеться у сюжеті «КИЇВ24».

Обшарпані стіни – це квіточки, запевняють місцеві. Кажуть, переховуватись тут ризиковано для здоров’я. «Ось такі щурі бігають. Я їх постійно трую, постійно купую отруту. Люди сидять в укритті інколи по 5-6 годин. Туалети не працюють, замість них оце відро», – скаржиться місцева мешканка Світлана.

В таких умовах, у смороді та зі щурами, тут щоразу під час повітряних тривог переховуються від пів до півторисотні людей. З початку повномасштабного вторгнення мешканці намагаються домогтися від влади ремонту в укритті. Але безрезультатно, запевняють люди.  «В березні нам прийшла відповідь і акт обстеження. В ньому йдеться, що укриття знаходиться в задовільному стані. Вони написали в цьому акті, що в укритті не передбачені вентеляція, каналазія, другий вихід. А насправді вони є. Все брехня, щоб не робити ремонт», – припускає місцева мешканка Світлана.

За даними Dozorro, Шевченівський район 2-й у Києві після Дніпровського за обсягами закупівель для ремонту та облаштування укриттів від початку повномаштабного вторгнення. Станом на 1 червня 23-го на це було витрачено 117 млн грн. Де ж гроші і чому їх не знайшлось для ремонту укриття на Половецькій, ми запитали у держадміністрації Шевченківського району. Відповідь на це питання у владній установі проігнорували. Натомість повідомили наступне: «За результатами обстеження, на піставі акту оцінки об’єкту, підвальне приміщення рекомендовано для укриття населення. Наразі, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва” опрацьовує питання проведення ремонтних робіт у зазначеному приміщенні».

Зважаючи на стан укриття на Половецькій 25/27, мешканка сусіднього будинку, Алла, переховуватись там із дітьми побоюється. Каже, що у власній багатоповерхівці мають підвал, який цілком міг би слугувати прихистком для мешканців на час повітряних тривог. Але цокольні приміщення зайняті невідомими людьми. «Вони поводяться агресивно. Нікому не відкривають двері. І кажуть, що це наші проблеми. Бо вони своїх дійтей вивезли закордон, а ми своїх – ні. І тепер нам дуже страшно, під час атак нам взагалі не було де ховатись», – розказує Алла.

У керуючій компанії  Шевченківського району підтвердили, що частина приміщень у підвалі будинку перебувають в оренді чи приватній власності. А вільні приміщення, мовляв, не придатні для обладнання укриття, бо в них розміщені будинкові інженерні комунікації. Та під на тиском мешканців у керуючій компанії все ж знайшли частину придатного підвалу, у якому дозволили мешканцям самотужки облаштувати укриття. І навіть надали співробітників для прибирання сміття. «У кожному під’їзді, у кожного сусіда є ключ. Навіть між квартирами ми повісили ключі, щоб доступ до укриття був у всіх. І раптом, не дай Боже, серед білого дня знов буде балістика, кожен зможе сюди зайти і сховатися», – розповідає Алла.

Укриття зробили за тиждень, каже жінка. На ремонт мешканці скидались самотужки, хто стільки зміг. Зі слів Алли, «пофарбування стін, вогнегасник, водичка, аптечка, оплата двірникам за винесення сміття, все разом обійшлось приблизно 6 тисяч гривень». Тепер у цьому укритті можуть переховуватись під час повітряних тривог до півсотні людей.

Оксана Опришко